Космічні пригоди

Вітаю, землянин! Ось ти і повернувся додому. Сподіваємось ти дізнався багато чого цікавого!!!

Леоні д Костянти нович Каденю к — український льотчик-випробувач 1-го класу, космонавт, генерал-майор авіації, перший і єдиний астронавт незалежної України. Полетів у космос 1997 році на кораблі "Колумбія". В польоті брав участь міжнародний екіпаж. Для цього українець пройшов підготовку до космічного польоту в NASA. На кораблі Каденюк виконував біологічні експерименти та вивчав вплив невагомості на рослини. Під час польоту Леоніда Каденюка у космосі побували тризуб, жовто-блакитний прапор та пролунав гімн Незалежної України.

Чума цький Шлях— власна назва галактики, у якій розташована наша Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.Чумацький Шлях є спіральною галактикою типу SBbc за класифікацією Габбла, що разом із галактикою Андромеди, Галактикою Трикутника та низкою інших галактик утворюють місцеву галактичну групу. У свою чергу, місцева група входить до Надскупчення Діви.

Сьогодні відомо 14 супутників Нептуна. Найбільший з них важить більше, ніж 99,5% від мас всіх супутників Нептуна, разом узятих, і лише він масивний настільки, аби стати сфероїдальним.

Супутник Меркурія — гіпотетичне небесне тіло природного походження, що обертається навколо Меркурія. Існування такого супутника передбачалося протягом короткого періоду часу, проте наразі вважається, що у Меркурія немає природних супутників. Першим штучним супутником Меркурія 18 березня 2011 року став космічний апарат MESSENGER.

Відомо 82 супутника Сатурна, більшу частину яких було виявлено за допомогою космічних апаратів. Найбільший серед них — Титан, єдиний супутник у Сонячній системі, який має щільну атмосферу. 24 супутника Сатурна — регулярні, інші 38 — нерегулярні.

1610 року Галілео Галілей, спостерігаючи Юпітер у телескоп, відкрив чотири найбільші супутники — Іо, Європу, Ганімед і Каллісто, які наразі носять назву «галілеєвих». Вони досить яскраві й обертаються доволі віддаленими від планети орбітами, що дає змогу спостерігати їх у польовий бінокль. На першість у відкритті супутників претендував також німецький астроном Симон Марій, який пізніше дав їм назви, взявши імена з давньогрецьких міфів.

Супутники Марса — два природні супутники — Фобос і Деймос, що обертаються навколо планети Марс. Обидва супутника обертаються навколо своїх осей з тим же періодом, що й навколо Марса, тому завжди обернені до планети одним боком. Припливна дія Марса поступово сповільнює рух Фобоса, що врешті-решт призведе до падіння супутника на Марс, або його руйнування при досягненні межі Роша. Деймос, навпаки, повільно віддаляється від Марса.

Відомо п'ять супутників карликової планети Плутон. У порядку віддалення від Плутона це Харон, Стікс, Нікта, Кербер та Гідра. Найбільший супутник, Харон, достатньо масивний, аби мати спільний барицентр з Плутоном, навколо якого вони здійснюють синхронне обертання відносно один одного. Через це систему Плутон—Харон інколи називають подвійною планетою.

П'ять великих супутників досить масивні, щоб гідростатична рівновага надала їм сфероїдальної форми. На чотирьох з них помічено ознаки внутрішньої і зовнішньої активності, такі як формування каньйонів і передбачуваний вулканізм на поверхні. Найбільший з них, Титанія, має діаметр 1578 км і є восьмим за розміром супутником у Сонячній Системі. Її маса у 20 разів менша земного Місяця.

Супутники Венери — гіпотетичні небесні тіла природного походження, що обертаються навколо Венери, про відкриття яких в XVII-XVIII століттях неодноразово повідомляли різні астрономи. В даний час відомо, що природні супутники у Венери відсутні.

Сонце - це найбільша зірка Сонячної системи.