Друзі тварини

Молодець!

Цар усіх тварин земних,

В казках він суддя для них,

Клас ссавці, в їжі – хижак

Є такий знак-зодіак.

Дуже товсті ноги маю,

Тихо їх переставляю.

Височезний я на зріст,

Біля рота маю хвіст!

Він такий смугастий,

Він такий ікластий,

Найстрашніший у тайзі,

Перед ним тремтять усі,

Як роззявить пащу: игрр!

Називають звіра …

Родичами в нього поні,

Статні, гарні, добрі коні

Чорно-біла одежина,

В смужечку боки і спина.

Очі гарні. Пишні вії.

Має дуже довгу шию.

Добре це, бо зручно їсти

Із дерев зелене листя.

Хвіст пухнастий

Хутро золотисте

В лісі жеве

Курей в селі краде

Уночі гуляє,

А вдень спочиває,

Має круглі очі,

Бачить серед ночі.

Він із казки, він із пісні,

В нього зубки, мов залізні.

Капустину він гризе.

Зветься звір на букву З.

Видно навіть на малюнку,

Що цей звір у обладунках.

Гоноровий, товстошкірий,

Наче камінь темно-сірий.

Ріг великий замість носа

Гордо ця тварина носить,

Та не бачив зроду сніг

Африканський …

Люблю в воді купатися,

На сонечку валятися.

Маю я великий рот,

А звуть мене…

Все що скажеш він повторить,

Всі слова твої відтворить!

Різнобарвна в нього спина,

В тропіках його родина

Птах цей довгі ноги має,

Голову в пісок ховає,

Хоч і швидко він біжить —

В небеса не полетить!

Я догнати намагаюсь,

Та швидкий, як вітер…

Дзьоб великий та міцний,

Голос сильний і гучний,

Має пір’ячко барвисте,

Темно-синє, золотисте.

Кажуть, дятлу він рідня,

Любить ягоди й банан

Цей строкатий птах...

Ця тварина вже від ранку

Нам співає колисанку,

Нявкає, муркоче,

Бо сметанки хоче.

Що це, діти, за воркотик?

Це пухнастий сірий…

Хто з вас цю тварину знає?

Хто скоріше відгадає?

Гладенький бочок,

Рожевий п’ятачок,

І хвостик – крючок!

Шубка в нього, мов зірки,

В плямах, чорних і жовтих.

Він летить, як вітер, швидко,

Хто ж цей звір такий лукавий?

Походжає по долині

В кучерявій кожушині,

Роги в нього кручені,

Боляче так буцають!

Вперто встав, немов бовван,

У кошарі пан …

Ці малесенькі звірята,

Мов лялькові ведмежата.

Можуть гілку обійняти

Та на ній спокійно спати.

Хто в савані голосно сміється

Та у ночі полювати мчить ?

Зуби гострі як мечі

І на здобич дуже меткі

На голові його корона з гілля,

Копитця топчуть буйне зілля.

На спинці плямки білі, наче день,

Звірятко звати це …

Ще не впав на землю сніг,

Він ховається в барліг.

І до теплої весни

Поринає він у сни.

У полі ходить, траву скубе,

На озері часто напитися йде.

Великий і сильний, з рогами на лобі –

Хто ж це такий у природі?

Крила пташині, кігті орла,

А в нього душа від лева міцна.

Міфи і казки його оспівують,

Хто цей звір могутній, хто відповість?

Маленький звірок, стрибає на гілки,

Очі великі, мов зорі ясні.

Хвіст у нього пухнастий, як шнур,

Як звати цю істоту? Ну ж бо – це..

В лісі майстер будівельник живе,

Дамби зводить, струмки зупиняє.

Зуби міцні, хвіст – як лопатка,

Хто це, скажи, догадка проста.