Інструкція для учнів/учениць
1.Зафіксуйте час та розпочніть читати фрагменти трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Закінчивши читати, знову зафіксуйте час. Повідомте результат учителю/учительці.
2.Дайте відповіді на запитання до прочитаного художнього тексту.
ДІЯ ЧЕТВЕРТА
Келія брата Лоренцо.
Брат Лоренцо: Ох, знаю я твою біду, Джульєтто!
Що діяти – я ради й сам не дам…
Я чув, що мусиш ти в четвер вінчатись
І шлюб отой відкласти неможливо.
Джульєтта: О, краще, ніж виходить за Паріса,
Звели мені стрибнути з тої вежі,
Або пошли мене в вертеп злочинців,
Або штовхни мене в кубло гадюче…
Все, все, про що я й слухати не можу,
Щоб не тремтіти з жаху, - все зроблю
Без страху й без вагання, щоб зостатись
Незрадною дружиною Ромео!
Брат Лоренцо: То слухай же, іди тепер додому,
Весела будь і згоду дай на шлюб.
Візьми оцей фіал. Як ляжеш в постіль,
Усю до краплі випий рідину.
І вмить тобі по жилах піде холод,
І летаргічний сон тебе скує.
І ось в такій подобі смерті ти
Пролежиш рівно сорок дві години
Й прокинешся, як від солодких снів.
Коли ж уранці прийде наречений.
Щоб розбудить тебе,— ти будеш мертва.
Тоді тебе, як звичай наш велить,
Перенесуть у старовинний склеп.
Я сповіщу про все листом Ромео;
Він з’явиться сюди — і разом з ним
Ми будемо ждати пробудження твого.
Джульєтта: Любове, сили дай! У ній – рятунок.
Прощай, мій отче!
ДІЯ П’ЯТА
Мантуя. Вулиця.
Ромео: Звістка з Верони! — Що там, Балтазаре?
Ну, як Джульєтта? Вдруге я питаю.
Як добре їй, лихого буть не може.
Балтазар: О, добре їй — лихого бути не може.
Спить плоть її в гробниці Капулетті.
Душа ж її у янголів на небі.
Я бачив сам, як в склеп її несли.
І поскакав, щоб сповістити вас.
Ромео: Іди мерщій! Найми ж скоріше коней.
Я зараз теж прийду. Не забарюсь.
З тобою ляжу нині я вночі,
Моя Джульєтто! Засіб лиш знайти…
Входить аптекар.
Аптекар: Чого вам треба?
Ромео: А йди сюди. Ти бідний, бачу я.
Бери! Ось маєш, сорок тут дукатів.
За них отрути дай мені такої,
Щоб враз вона всі жили отруїла!
І той, хто жить стомився, мертвий впав…
Аптекар: Цей порошок змішайте з рідиною
І випийте; хай буде сил у вас .
На двадцятьох, - сконаєте за мить.
< … >
Кладовище. Склеп родини Капулетті.
Ромео: Моя любове! О моя дружино!
Смерть випила твого дихання мед,
Та не змогла твоєї вроди взяти.
Ти не подолана. Рум’янець твій
Ще на устах, на щоках пломеніє,
Ще смерті стяг блідий не тріпотить!
Чому і зараз ти така прекрасна?
Боюсь за тебе й залишусь тому
З тобою тут. Ніколи я не вийду
З цього похмурого палацу ночі.
Милуйтесь, очі, - це в останній раз!
Ви, руки, пригорніть її востаннє!
А ви, уста мої, дихання брамо,
Скріпіть навік священним поцілунком
Мій договір з корисливою смертю!
Лихий стерничий, одчайдуху лютий,
Розбий об скелі мій нещасний човен!
За тебе п’ю, моя любов! (П’є) О чесний •
Аптекарю! Швидка твоя отрута…
Отак я з поцілунком умираю!..
Джульєтта прокидається
Джульєтта: О мій отче!
Пораднику! А де мій чоловік?
Я знаю добре, де я маю бути;
І ось я тут. А де ж Ромео мій?..
Що любий мій в руці стискає? Склянку,
Спорожнену, я бачу, до останку.
І смерть страшна отрута завдала…
Який скупий! Все випив! Не лишив
І краплі благодатної для мене,
Що помогла б мені піти за ним!
Я цілуватиму твої вуста…
Ще, може, трішки є на них трутизни!
(Цілує його)
Твої вуста ще теплі!.. Хтось іде!..
Тут рятівний кинджал!
(Вихоплює кинджал Ромео з піхов)
Ось твої піхви!
(Заколює себе)
Зостанься в них і дай мені умерти!..
Князь: Монтеккі! Капулетті! Подивіться,
Який вас бич карає за ненависть:
Ваш цвіт любов’ю вбили небеса!..
Похмурий мир приніс світанок вам.
Ходім звідсіль. Все треба з’ясувати.
Ще доведеться вирішити нам,
Кого помилувать, кого скарати…
Сумніших оповідей не знайдете,
Ніж про любов Ромео і Джульєтти.
Переклад Ірини Стешенко
