Діагностична робота за ГР 1 (УСНО ВЗАЄМОДІЄ) проводиться у формі АУДІЮВАННЯ (сприймання інформації на слух) після текстуального вивчення фрагментів трагедії В.Шекспіра «Ромео і Джульєтта»
Учитель/учителька читає уривок з розділу або пропонує учням/ученицям прослухати аудіозапис.
Історія львівських Ромео і Джульєтти (аудіозапис додається)
Книга Ілька Лемка «Кохання і смерть» – це історія про львівських Ромео і Джульєтту, які мешкали у місті Лева у 1594 році, українку Пелагію та італійця Мікелані. Щоб останні дні життя провести разом зі своєю нареченою, утішити її останні години і хвилини y цьому земному світі, закоханий італієць свідомо пішов на смерть.
1593 рік. Заможний і вродливий італійський купець Паоло Мікелані приїхав у Львів. Хлопець дуже цікавився містом, він постійно отримував листи від свого приятеля Антоніо Пандульфі, який займався торгівлею у Львові, і його мрією було відвідати місто. Батько дав синові гроші для започаткування справи.
Паоло вирішив торгувати грецькою малмазією. Тоді грецька малмазія стрімко завойовувала ринок. Адже клімат південних островів Греції і майстерність тамтешніх виноробів створювали серйозну конкуренцію для уже знаних європейських вин. На площі Ринок у Львові наприкінці XVI століття поміщалась тисяча бочок вина!
Молодий флорентієць добре запам’ятав слова турецького купця, котрого запізнав дорогою у Львів, що це місто, де можна втратити голову через кохання. Мікелані й гадки не мав, що саме так і трапиться з ним, коли він побачить шістнадцятилітню Пелагію Красовську, неймовірної вроди доньку багатого українського купця. Світле волосся, блакитні очі і круглий овал обличчя дістались дівчині у спадок від її предків з Волині.
Пелагія походила з православної родини, а Паоло - з католицької, але батьки дівчини таки дали згоду на шлюб, знаючи як сильно кохають один одного молоді люди. Уже справа йшла до весілля, здавалось, ніщо не може перешкодити щастю. Однак у Львові усі плани і мрії зруйнувала епідемія чуми. Пелагія захворіла.
Закоханий Ромео з Верони, побачивши свою кохану Джульєтту мертвою, випив залишки отрути. Мікелані, попри вмовляння Красовських не підходити до хворої доньки, хотів бути з нею, полегшити її страждання, шепотіти слова кохання і у хвилини смерті бути поруч зі своєю коханою. Звісно, що молодий чоловік усвідомлював, на яку смертельну небезпеку він йде. Хлопець заразився чумою й невдовзі помер.
На могилах закоханих у Львові встановили надгробні камені, викарбувавши слова львівського поета Шимона Шимоновича:
«Що любов з’єднає – і смерть не здолає».
Ілько Лемко називає це львівське кохання феноменальним: «Навіть хроніст Бартоломій Зімерович описав цю історію, він наголосив, що батьки просили молодого чоловіка не бути поруч з їхньою донькою, бо хотіли для нього щастя, оскільки він ще молодий і влаштує своє життя, але він не уявляв своє життя без Пелагії».
Львовознавець каже, що Львів, як і Верона, має право стати містом закоханих, а до місця, де були поховані Пелагія і Мікелані (хоча могили не збереглись, але місце відоме), могли б приходити закохані пари.
(За Галиною Терещук)
Після прослуховування запропонованого твору учні/учениці відповідають на запитання до тексту. Згідно вимог до проведення аудіювання у 8 класі таких запитань 12, кожне вартує 1 бал. Час виконання – до 10 хв.