Звестання та Вставні слова

Головний член речення

Слово або сполучення слів, що називає особу чи предмет, до якого звертаються

Допоміжний член речення

Комами або знаком оклику

Дужками

Крапкою з комою

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Тихі, ніжні зорі спадали з неба.

Учися пробачати юний друже якою б кривда не була.

Дозволь мені великий господине розважити тебе.

О мово хто без тебе я?

У мові неосяжна душа народу.

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови

Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього нам ще рано.

О жовтий квіт мелодії ростань над строгими квадратами перонів.

Добре учителю що ти небокраї підняв нам людського стремління.

Я не спатиму люба до світу буду думати й буду писать.

Слова, що вказують на емоції, оцінку, джерело інформації

Головні члени речення

Слова, які виконують функцію присудка

які називають особу або предмет, до яких звертається мовець.

які відносяться до одного й того самого члена речення й виконують однакові синтаксичні функції.

якими мовець виражає своє ставлення до того, про що повідомляє.

Лише на початку речення.

Лише в кінці речення.

Лише в середині речення.

На початку, у середині, у кінці речення.

виступають додатками

не виступають членами речення.

виступають присудками

завтра, сонце, ймовірно

впевнено, швидко, раптом

він, вона, наприклад.

Нарешті

Авжеж

Справді