Звертання.Вставні слова

Село стоїть на спадистій горі й красується в яблуках.

Кругом ставка біліє смуга з вишневих і черешневих гаїв.

Старезні дерева пахли свіжим хлібом, вощиною та медами.

Навкруги нашої школи ростуть троянди, айстри та гвоздики.

Нас зігріває триєдина Надія, Віра і Любов.

Усе міняється, оновлюється, рветься.

Поверніть мене до класу срібним голосом дзвінка.

Верба слугувала для виготовлення домашнього начиння ложек кошиків і навіть човнів.

Прокинуться жоржини від сну і заграють різними барвами свого цвітіння синьою рожевою фіалковою.

Багато чого бачили мисливці на своєму віку і звірів усіляких і птахів. 

Жито пшениця овес все разом поспіло.

Дорога лугами, і ярами стрибала і раптом з розгону в річку впала.

Хмари, дощі, і тумани осінь у серце веде.

Весна зіткала вчора килим із трав, із квітів, з верболозів.

Ніжно, й солодко пахли квіти.

Заховалося за горами сонечко, з гір повіяло холодом, вогкістю.

Ніч минула швидко, і настав ранок, буря вщухла.

Понісся перший порив вітру, і човен здригнувся.

Блищить ріка, метляє вітер чуба, і сонце світить гаряче.

та зберігати у віках.

й неухильно дотримуватися їх.

передавати у спадок молодому поколінню.

щоб не загубилися вони у віках.

Спочатку все здається простим.

Він здається на милість ворогів.

Усе здається справжнім і можливим.

Здається вчора це було.