Звертання. Вставні слова

Діти ваша мова прекрасна не соромтесь її не цурайтесь вона нічим не гірша за інші мови.

Роксолано Роксолано твоє ім’я мов дзвін.

Прощай прощай чужа моя людино.

Слово чому ти не твердая криця Що серед бою так ясно іскриться?

За правду браття єднаймось щиро єдиний маєм правий шлях.

Не хилися, явороньку, ти ще зелененький!

Не журися, козаченьку, ти ще молоденький!

Держись, Хома, іде зима.

Засмійся, Матвійку, дам копійку!

Язиче язиче  лихо тебе миче! Тільки те й робиш, що людей горбиш.

Не літай, вороно, у чужі хороми!

Земле Тобі на рану не висиплю солі.

Зоре моя вечірняя зійди над горою.

А може зараз ти не в полі любий а десь у теплому гостиннім домі.

Прийми ж цей спів хоч тугою повитий та новий хоч гіркий та вільний.

Всю кров тобі Вітчизно готові ми віддати.

Ходіть швидше сюди, не зволікайте.

Любіть землю, политу кров’ю і потом батьків і дідів ваших, бережіть її.

Шануй і люби батьків своїх.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Всі думи і помисли, наслідки праці моєї – тобі.

Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не серденько, але камінь має.

Співай же, весно, в весняних просторах, ростіть, будови, гомоніть, мости.

Моя Україно, як я тебе любив, твої луги, твої степи розлогі.

Чую, земле, твоє дихання, розумію твій тихий сум.

Не забувай мене, пиши частіше.

Моя Вітчизно дорога яка тобі горить снага.

Гей ви даля ясні безкінечні й сині як чудесно у світі молодому жить.

Будь славен день багатого врожаю прозоре небо підіймайся вище.

Повій вітре на Вкраїну де покинув я дівчину.

Сійся-родися колосом розвийся засівайся щастям ниво молода.

Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!

Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана.

Певно руїну та буря зробила?

Він знає це певно.

Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

У кімнаті здається нікого не було.

Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.

Я признатися ніколи не був у тайзі.

Ми правда так і не вибралися на море.

Звичайно ми побачимося з ними бо може все скінчиться й добром.

Повітря здається п’янким і прозорим.

Та ніч була  схожа на диво.

На диво коло цього питання він найбільше морочився.

І ось нарешті вершина наша.

Він казав що не може мати ніякої насолоди від життя коли знає що поруч безправні забиті.

Нам відомо що зацікавлені  без сумніву комерційним інтересом до цього Мічуріна вже приїхали або у всякому разі їдуть з-за кордону два визначні іноземці.

Чи може я не так висловився пробачте.

І все це відбивалося у воді і здавалося що ми стояли не на землі.

На щастя злива почала вгамовуватись.

В одному з вулканічних вогнищ на Великих і Малих Зондських островах налічується мабуть 100 діючих вулканів.

Тут навіть повітря здавалося несло в собі золотисті відтінки.

Здається сонце вже встало й оглянуло світ палаючим поглядом.

Хоч як не хотілося але довелося-таки признатися.

Правда очі коле.

Він може перейти вбрід річку.

Весна ... розтопити не тільки лід у природі, а й у ваших душах.

Дитина ... мріяти про високі результати в спорті.

Хлопець ... розчарувати стару.

Чи замалу, чи ... завелику, одежу матимуть думки мої?

Земля не ... жити без сонця.