Звертання. Вставні конструкції

Звертання — це слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Звертання — це чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

Звертання — це слово, що називає особу або предмет, до
якого звертаються з мовленням.

Звертання — слово або сполучення слів, речення, що містить у собі додаткове повідомлення.

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ.

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив.

Мій давній друже! Мушу я з тобою розстатися надовго… (Леся Українка.)

Рости, міцній, моя Вітчизно, во ім’я щастя на землі! (В. Сосюра.)

Привіт тобі зеленокудра Сквиро поет сивоголовий посила ( М. Рильський).

Чи знаєш ти хлопче якого коня тобі серед поля вготовила доля? ( Б.Олійник).

До тебе Україно наша бездольная мати струна моя перша озветься.

Пригадайте мамо те прощання край воріт, де сяяла роса

нібито, по - перше, на радість.

як - не - як, наприклад, уявіть собі.

до речі, без сумніву, на мій погляд.

навіть, на жаль, між нами кажучи.

Люди різне ..... про цей випадок.

..... людині властиво помилятися.

У народі ...... мовчання це золото.

Брехню ..... різними словами, а правду тільки одним.

Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік.

Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості.

Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі.

Увечері, справді, пішов дощ