Звертання та вставні слова

Звертання це слово або словосполучення, що називає особу або предмет, яким адресоване мовлення того, хто говорить або пише.

Звертання це слово або словосполучення, яке не називає особу або предмет.

Звертання це просте речення може бути частинами складного речення.

Поширеним

Непоширеним

Підметом

Непоширене

Займенником

Поширене

Поклін тобі моя зів’яла квітко.

Діду чом дятел шишки їсть?

На Ласочка мила це ти спіймала.

Ні, не бійся, Тоню, гроза вже минає

Не тривожся зовсім моя, пташино

А ти голубе, співай на калині

Учора син прийшов з-під Берестечка.

Сину мій Тимоше то ж був не наказ.

Чумак іде та й голову хилить.

Вставні слова це мовні одиниці, що виражають ставлення мовця до висловлюваної ним думки, указують на його джерело, зв'язок із попереднім або наступним висловленням.

Вставні слова це мовні одиниці, що не виражають ставлення мовця до висловлюваної ним думки.

Вставні слова це головний член речення що означає дію, стан або ознаку предмета, вираженого підметом і граматично підпорядковується йому.

У променях вечірнього сонця сніг здається рожевим.

Здається ми з вами десь зустрічалися.

Здається вічністю буття маленька мить.

А я, правду кажучи, люблю поміркувати з ким-небудь у парі.

А там, дивись, яєчко знайшов у гнізді – теж моє.

Чи, може, в цьому якраз і є сила людини, без цього не знала б вона нічого?

Серед яблунь і вишень біліє хатина.

Мамо, хочеш, я намалюю тобі сад?

Гордістю кожної оселі був рушник, вишитий мамою, бабусею

навіть

мабуть

отже

На жаль тут не було ніяких сумнівів донька не повернеться.

Словом ми були схвильовані й ентузіазм усе-таки в нас буяв.

Ріка звичайно не Егейське море котре походить звісно від"еге".