Звертання та вставні слова.

слово чи слова, якими називають того, до кого звертаються

слово чи слова, якими виражають додаткові значення в реченні

слово чи слова, які в реченні є підметами

слово чи слова, які в реченні можуть бути будь-якими членами

підметом

будь-яким

присудком

не буває членом речення

звертання, у якому є тільки одне слово

звертання, усередині якого не можна поставити запитання

звертання, усередині якого можна поставити запитання

звертання, яке містить два і більше слова

Поїдеш далеко, побачиш багато; задивишся, зажуришся, згадай мене брате!

Ой Морозе Морозенку, ти славний козаче! За тобою Морозенку, вся Вкраїна плаче!

Дяка щирая тобі ніченько-чарівниченько, що закрила ти моє личенько!

Україно, доки жити буду, доти відкриватиму тебе.

Ходіть швидше сюди, не зволікайте.

Шануй і люби батьків своїх.

Зоре моя вечірняя зійди над горою.

Любіть землю, политу кров’ю і потом батьків і дідів ваших, бережіть її.

у називному відмінку

у кличному відмінку

у множині

у будь-якій формі

ім'я того, до кого звертаються

основну думку речення

ставлення мовця до висловленого

почуття того, до кого звертаються

головним

другорядним

ніяким

будь-яким

комами

ніякими

двокрапкою

тире

на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво

кажуть, за словами..., на думку..., як відомо, по-моєму, по-твоєму

здається, мабуть, можливо, звичайно, безумовно, певна річ, певно, видно

по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад

на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво

кажуть, за словами..., на думку..., як відомо, по-моєму, по-твоєму

будь ласка, вибачте, перепрошую

по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад

на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво

кажуть, за словами..., на думку..., як відомо, по-моєму, по-твоєму

по-перше, по-друге, до речі, отже, таким чином, нарешті, наприклад