Звертання

називає того, до кого звертаються;

називає того, хто звертається;

виражає ставлення мовця до висловлюваного.

є головним членом речення;

є другорядним членом речення;

не є членом речення.

Читаю знов твої листи, моя ти пташко, рідна, мила. (В.Сосюра)

Читаю знов твої листи моя ти пташко рідна, мила.

Читаю знов твої листи, моя ти пташко рідна мила.

лапками;

тире;

комами або знаком оклику залежно від інтонації.

прості і складні;

односкладні і двоскладні;

поширені і непоширені.

Візьміть мене хмари на крила свої. ( О.Олесь )

Не шуміть ліси зелені! Спати йдіть вітри студені! (О.Маковей )

Не шуми ти луже. (В.Сосюра )

Відлетіли сірі гуси в лісі осінь вже гуде (М. Стельмах);

Мій дід теж Матвієм звався (М. Стельмах);

Балакай пане Свириде побачиш, що з того вийде (Нар тв.)

Дзвінко бийте ковалі! (П. Тичина);

Мовчи язичку дістанеш паляничку (Нар тв.);

Нарешті я догнав тебе царівно! (І. Кочерга).

Гей рицарю жадібний стережись! (М. Бажан);

Розмахніться дужче теслі! (П. Тичина);

Коли б ти нічко швидше минала (Л. Українка)

Ви заграйте гори! Зашуміть діброви! (Ю.Шкрумеляк)

Не бійся друже мій мого терпкого слова! ( О.Маковей)

Не плач не журися молодий козаче. ( Нар. тв.)

3 добра й любові приходить щастя. (А.Мойсеєнко)

Працею людина сильна і красива. (О.Гончар )

Благослови мати весну закликати! (Нар. тв.)

Ти ж куди, Оксано, проти ночі? (М.Стельмах)

Ким хочеш бути хлопчику в житті? (М.Рильський)

Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно. ( В.Сосюра )