Зіткнення справедливості із жорстокістю і підступністю

Вирушив на майданчик верхи на моторному сріблястому коні та з соколом на руці. На ньому був чудесний червоний із золотом костюм, а на голові — пишна хутряна шапочка, прикрашена дорогоцінними каменями, з-під якої спадали на плечі довгі кучері. Він їхав попереду, голосно розмовляючи й пересміхуючись зі своєю свитою так зухвало, як це властиво членам королівської родини, розглядав красунь, які прикрашали своєю присутністю верхні галереї

Уся його постава, складені руки, сплутане волосся і борода, хутряний плащ і висока жовта шапка у тьмавому і розсіяному світлі могли б слугувати чудовою моделлю для Рембрандта

Високого зросту й сильної статури чоловік, все життя якого проходило на війні або в суперечках із сусідами, не зупинявся ні перед чим заради посилення своєї феодальної могутності. Прикмети його пики до кінця відповідали його характеру — в них читалися переважно безжальність і лють. Великі числом шрами від ран, які на обличчі іншої людини могли б викликати жалощі й шанобу як докази мужності і благородної відваги, його подобі додавали ще моторошнішого виразу й примножували жах, який воно вселяло. Лихий барон був зодягнений у подряпану панциром і зашмаровану шкіряну куртку, яка туго облягала тіло. У нього не було іншої зброї, крім кинджала за паском

Довгувате, густе волосся його розкішними жмутами спадало на багатий плащ, обшитий хутром. Бороду <...> зголив начисто. Камзол його спускався за коліна, а ремінь із припасованою до нього важкою шаблею був гаптований золотом і застебнутий золотою защіпкою

— Богомерзкий собако, не смій бруднити священний орден лицарів Храму Сіонського! Шукай спосіб сплатити мені обіцяні цехини, бо я зумію заткати тобі горлянку!

— Бандите і виродку! Нічого тобі не дам! Ніякого срібного гроша не побачиш від мене, поки не повернеш мені дочку в безпеці і невинності!

— Твоя краса приневолила до витівки, недостатньо привітної щодо тієї, яку я обрав царицею мого серця і головною зіркою моїх очей

— Кажу ще раз вам, сер лицар, що я не знаю вас, і нагадую вам, що жоден чоловік, який носить лицарський ланцюг і остроги, не може дозволити собі нав'язувати своє товариство беззахисній панні

— Які ще бісівські справи вони задумали? Здогадатися неважко: красиві очка, чорні кучері, шкіра — як білий папір, поки чернець не наслідив по ній своїм чорним зіллям. Так, легко вгадати, навіщо її привели в цю віддалену башту: звідси не почуєш жодного крику, все одно що з-під землі. Тут по сусідству з тобою мешкають лише сови, моя красуне. На твої крики звернуть уваги не більше, ніж на їхні. Чужоземка, здається...

— Твій же викуп має бути сплачений красою і коханням. Іншої плати я не визнаю... Я чоловік, який радше здатен обвішати твої руки й шию перлами і діамантами, ніж позбавити тебе цих прикрас. ...Ти дуже розумна, але гучно ж доведеться тобі кричати, якщо хочеш, щоб твій голос почули за межами цього замку. А в його стінах ти можеш плакати, стогнати, кликати на допомогу скільки хочеш — і все одно ніхто не почує

— Коли ти лишень для того читаєш Біблію і житія праведників, щоб шукати в них відпущення своїм гріхам і беззаконню, то чиниш такий точно злочин, як і той, хто здобуває отруту з найздоровіших і найкорисніших трав... Стій, де стоїш, гордовитий лицарю, або підійди, якщо хочеш! Але один крок вперед — і я кинуся вниз. Моє тіло розіб'ється об камені цього двору, та я не стану жертвою твоїх грубих тілесних бажань

Не можна пораненого лицаря тримати в будинку, бо за законами племені дозволяється вступати в стосунки з іновірцями та язичниками лише в торгових справах. Проте не можна допустити, щоб цей щирий хлопець до смерті сплив кров'ю! Поклич Сифа та Рейбена, нехай несуть його в Ашбі

Не мають права брати участі в їхніх іграх та розвагах, але коли язичник поранений і в біді, він стає братом єврея. Пожертвує своїм місцем на ношах пораненому лицареві, їдучи верхи

Вартове приміщення - призначення цієї кімнати, хоча за давніх часів тут була головна зала

Тюремний підвал замку, викопаний глибоко під землею, навіть глибше, ніж дно рову довкіл замкового муру; ланцюги й кайдани, що залишилися від колишніх в’‎язнів, висіли на стінах темниці. У двох кільцях кайданів стирчали розроблені кістки людських ніг. У кутку підземелля - широке огнище, над яким закріплені заіржавілі залізні грати

Кімната впорядкована з безцеремонною претензією на багатство і велич; дружина барона Фрон де Бефа, яка мешкала в цій кімнаті, померла дуже давно, і прикраси, виготовлені на її смак, уже встигли потьмяніти

У кімнатці не було жодних потаємних дверей. Вона не сполучалася з іншими приміщеннями замку. Двері зсередини не можна було замкнути ні на ключ, ні на засув. Єдине вікно виходило на окантований зубцями вершинний майданчик у віддаленій відокремленій башті

— Лицарю, та хижа, про яку ви сказали зі зневагою, з дитинства служила мені надійним пристановищем. Повірте, що якщо я коли-небудь її залишу, то не інакше, як із такою людиною, яка не згадуватиме зневажливо про житло, де я виросла й виховувалася

— Стій, де ти стоїш, бундючний лицарю, або підійди, якщо бажаєш! Але один крок вперед — і я стрибну вниз. Моє тіло розіб’‎ється об камені цього двору, та я не стану жертвою твоїх грубих домагань

— Так і бути! Хай мій щит перевернеться шкереберть, хай усі привселюдно паплюжать моє ім’‎я, якщо я дам тобі привід на мене жалітися. Я порушував багато законів, заповідей, але свого слова не ламав ніколи

— Я спробую відгадати ваше судження, леді, хоча ви, мабуть, думаєте, що сказали достатньо невиразно, аби я зрозумів її. Не сподівайтеся, що Ричард Левине Серце коли-небудь посяде свій трон. Ще менш імовірно, щоб його пестій Вілфред Айвенго підвів вас до його трону і відрекомендував як свою дружину

— Говоріть, підлі пси, чого добивається ваш господар: моєї кончини чи моєї розкоші? Мабуть, йому прикро, що ще залишилося двоє саксів, я та благородний Ательстан, які володіють земельними ділянками в цій країні. Так знищіть нас і завершіть тим свій злочин. Ви забрали наші вольності, забирайте і життя

порушить мовчанку вибухом нестримного реготу

стримано засміється

попередить про серйозну небезпеку з боку численної ватаги лісових розбійників для всіх їх у замку, звинуватить одного з норманських лицарів, присягнувшись святим Михаїлом, у несерйозній затії, божевільній авантюрі, пов'язаній з нападом уночі

Поділиться думкою з іншим норманським лицарем про передачу усіх полонених у руки нападникам, які штурмували замок, щоб з ними домовитися про мир, ...

Повідомить Морісу де Брасі, що від фатального удару сокирою скоро помре володар замку Реджинальд Фрон де Беф ...

Скаже, що норманський лицар помре не як чесний воїн, а як лисиця у своїй норі, коли селяни підпалюють хмиз довкола її лігва, ...

Намагався ломом підважити важкий камінь, падіння якого з висоти могло зламати опори підйомного мосту, які слугували прикриттям для нападників, і, крім того, потопити пліт, яким вони переправилися через рів

Тричі влучно стріляв у де Брасі, і кожного разу стріла відскакувала від його непробивної броні

Про за́мок, який горить, повідомить лицаря де Брасі і попросить, щоб відчинив браму і скинув у рів двох людей, а після цього зі своїми людьми поспішив до передової вежі ...

Силоміць схопить і понесе Ребекку з палаючого за́мку; завдасть Ательстанові нищівного удару мечем по голові ...

Назве тамплієра підлим псом, ганьбою свого ордену, вимагатиме, щоб злодій відпустив дівчину

Почувши крик Айвенго, урятує пораненого з палаючого за́мку ...

Програвши поєдинок, здасться у полон ...

Гуркотітиме ржавою зброєю, волатиме голосно «Святий Георгію і драконе! Святий Георгію Переможцю, стій за рідну Англію! Ура, наша взяла!»

З'явиться на верхівці однієї з бічних башт, заспіває бойову пісню, розмахуватиме в повітрі своєю прядкою і загине в полум'ї веж, які почнуть падати одна за одною, ...

Сумуватиме за шляхетним Ательстаном; згодом відпустить на волю вірного слугу Гурта, подарувавши йому ділянку землі у своїх володіннях

Звільнить із палаючого замка Ісака ...