Захист потерпілого з боку держави

Людина, яка стала свідком правопорушення.

Людина, якій було завдано фізичної, матеріальної або моральної шкоди.

Людина, яка скоїла правопорушення.

Вкрадені речі або гроші.

Травми та побиття.

Образи, булінг, приниження та психологічний тиск.

Самостійно покарати винного.

Право на відшкодування шкоди (гроші або інша компенсація).

Право приховувати інформацію від поліції.

Поліція.

Соціальні служби.

Тільки суд.

Виплата грошової компенсації потерпілому.

Надання послуг юриста або адвоката безкоштовно за рахунок держави.

Звільнення від відповідальності за злочин.

Лише розглядає матеріали справи без вироку.

Визначає місце проживання потерпілого.

Приймає рішення про покарання винного та відшкодування шкоди.

Кожного разу, коли людина звертається до поліції.

Якщо потерпілому загрожує небезпека (спеціальні програми захисту).

Тільки якщо потерпілий є свідком.

Ні, потерпілий може говорити що завгодно.

Так, за вигадування злочинів та неправдиві заяви передбачена відповідальність.

Тільки якщо це призвело до великих витрат держави.

Їхня думка не має значення для суду.

Вони допомагають встановити правду, і їх також може захищати держава.

Вони мають право вимагати гроші за свої показання.

Щоб отримати винагороду від поліції.

Щоб уникнути штрафу за мовчання.

Чим раніше людина повідомить, тим більше шансів швидко вирішити проблему та відновити справедливість.