Займенники (присвійні, вказівні, зворотний)

Займенник себе – це

Не має форми називного відмінка, роду й числа

Установіть відповідність між займенниками

Впишіть на місці пропуска займенник себе у потрібній формі:

Великого каменя вода із         не забере.

Вкажіть відмінок займенника себе у реченні:

Вище себе            [називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий] не підскочиш.

Вкажіть речення, у якому займенник його є присвійним (впишіть тільки цифру):

1. 1. І мені його самого стало жаль.
2. 2. Залишалася мені його печаль.

Вкажіть, яким членом речення виступають займенники у реченні:

Хто            [підмет, присудок, додаток, означення, обставина] розуму не має, тому            [підмет, присудок, додаток, означення, обставина] й коваль не вкує.

Усе живе й цвіте в душі моїй

Займенник моїй має рід            [чоловічий, жіночий, середній] 

Займенник моїй має число          [однина, множина] 

Визначте присвійний займенник у реченні (впишіть займенник у спеціальне поле):

А він заспівав матерів своїх пісню велику.

Вказівні займенники змінюються за родами, числами, відмінками подібно до

Вкажіть біля кожного займенника його рід, число і відмінок:

Благословенні час той            [чоловічий, жіночий, середній]            [називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий]          [однина, множина] і година, коли земля ця            [чоловічий, жіночий, середній]          [однина, множина]            [називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий] цвітом процвіла.

Визначте вказівний займенник (впишіть займенник у спеціальне поле):

А день такий, що тільки жити й вірити.