Займенник як частина мови

незміна частина мови, належить до певного роду;

називає кількість предметів, їх порядок при лічбі;

називає ознаку іншої ознаки;

указує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.

його, ніхто, будь-де, ніяк;

або, стільки, що-небудь;

який-небудь, ніщо, хтось, абихто;

куди, свій, щось, вже.

2;

3;

4;

5.

абихто (неозначений), всього(означальний), нікого (заперечний);

собою (зворотний), хто-небудь (неозначений), на комусь (особовий);

щось (неозначений), сам (означальний), хтось (відносний);

будь-кому (неозначений), ніхто (заперечний), деякого (означальний).

побачив (він), побував у (вона);

працювали з (вони), розшукав (вони);

відзначали з (він), образив (вона);

сказав (вони), відвідали (він).

їх;

якої;

цих;

яких.

у своїм товаристві;

погодитися з усіма;

святкують ціми днями;

від тієї пори року.

на тому березі озера;

зупинили погляд на йому;

приїдемо заради нього;

задля чийогось життя.

ні/чий, де/який, аби/що, ні/котрий;

ні/для/кого, ні/який, де/ким, хтозна/що;

ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто;

аби/що, будь/хто, де/що, казна/що.

аби/чий, хтозна/кому, хтозна/чий, ні/хто;

ані/чий, будь/хто, бозна/кого, чий/небудь;

будь/який, казна/чий, хтозна/що, який/небудь;

ні/якою, чий/сь, будь/з/ким, хтозна/на/чому.