За З. Мензатюк «Ангел Золоте Волосся» Розділ 3. Хлопчина з минулого

Сильний біль у животі.

Легке запаморочення.

Страх перед невідомим.

Холод у всьому тілі.

Десну.

Рось.

Дніпро.

Прип'ять.

Учителька Катерина Петрівна.

Її бабуся.

Ангел Золоте Волосся.

Рудоголовий нестрижений хлопчина.

Розмішували червонястий розчин (подібний до бетону) та носили його відрами.

Молилися біля стін.

Продавали церковні книги.

Виготовляли ікони.

З дерев'яних колод та глини.

З каменю та рядів тонкої цегли — плінфи.

З червоної цегли та бетону.

З червоної цегли та бетону.

Вона була для них невидимою, і ніхто на неї не звернув уваги.

Вони злякалися її дивного одягу.

Вони привіталися з нею.

Попросили її допомогти з будівництвом.

До Дальніх печер.

До Ближніх печер.

До княжого палацу.

На інший берег Дніпра.

«Киянин».

«Чернечий учень».

«Паничик».

«Рудий служка».

Зі Свято-Софійським собором.

З Десятинною церквою.

З Києво-Печерською лаврою.

З храмом у Візантії.

Її спалили вороги.

Її підірвали динамітом, і ніяке диво її не врятувало.

В ній переховувалися розвідники.

Вона залишилася неушкодженою завдяки диву.

Її залишили в руїнах як пам'ятку.

На її місці збудували світський будинок.

Вона знову стоїть відбудована, ніби з нею нічого й не сталося.

Її перенесли в інше місце.

Подув на неї теплим вітром.

Торкнув Галю за руку.

Закрив їй очі крилом.

Промовив заклинання.