За І. Боднарчуком «Михасева зустріч із Канадою»

До США.

До Австралії.

До Канади.

До Німеччини.

У жовтому будинку.

У червоному будинку на розі вулиці.

У білому котеджі біля лісу.

У високому цегляному будинку.

Що там завжди тепло і багато океанів.

Що там дуже суворі закони і великі штрафи.

Що це маленька затишна країна.

Що це великий простір, а на ньому — усякому воля.

Йому не дозволяли гуляти на вулиці, бігати по східцях та виходити за огорожу.

У нього не було іграшок.

Його змушували весь день вчити уроки.

Йому забороняли розмовляти.

Вони їхали на велосипедах.

Вони гралися, і їм якраз одного й бракувало для гри.

Вони співали пісні.

Вони сперечалися між собою.

Він відповів їм англійською мовою.

Він розсердився і почав кричати.

Він не розумів їхньої мови і стояв як пеньок.

Він одразу втік до хати.

Бо думали, що він німий, і хотіли почути його голос.

Бо він зайняв їхнє місце для гри.

Бо він не хотів їм піддаватися.

Бо вони не любили іноземців.

Його батько, який повернувся з роботи.

Поліцейський, який патрулював вулицю.

Хлопець, який повертався з книжками.

Мама, яка виглянула у вікно.

Він сам нещодавно приїхав з України.

Він вивчав українську в школі як іноземну.

Він жив в Україні кілька років.

Його батьки народилися в Канаді, а дідусь приїхав з України.

Про свої плани на канікули.

Про те, як важко вчитися в канадській школі.

Про Україну та про українців, які живуть у різних країнах світу.

Про правила дорожнього руху.

Тільки один магазин з українськими товарами.

Народний дім, церква й школа.

Великий парк і пам'ятник.

Український театр і музей.

Рука.

Шия.

Плече.

Спина.

Його сусідом по парті.

Його вчителем англійської мови.

Його новим сусідом.

Його першим приятелем у Канаді.

Треба якомога швидше вивчати іноземні мови, забуваючи рідну.

Де б не жив українець і ким би він не був, важливо пам'ятати своє коріння, шанувати рідну мову та підтримувати одне одного.

Не варто виходити за огорожу на незнайомій вулиці.

У новій країні неможливо знайти справжніх друзів.