Як Робін Гуд став розбійником

Робін Гуд (англійською Robin Hood) — це герой середньовічних англійських народних балад, предводитель лісових розбійників. За переказами, діяв зі своєю зграєю в лісах біля Ноттінгема і боровся за справедливість — грабував багатих лицарів і священиків, віддаючи здобуте біднякам. Особа прототипу цих балад і легенд не встановлена. Імовірно, що він жив на початку XIV століття, під час правління короля Едуарда II, або навіть пізніше: у одній з балад діє королева Кетрін, яку іноді ототожнюють з Катериною Арагонською (1485—1536). Проте в даний час найбільшою популярністю користується художня версія Вальтера Скотта, згідно якої Робін жив в другій половині XII століття (тобто був сучасником Річарда Левове Серце і Іоанна Безземельного). На користь першої версії і проти версії Скотта говорить ряд історичних деталей: так, змагання по стрілянині з лука почали проводитися в Англії не раніше XIII століття.Балади про Робін Гуде були записані ще в XIV столітті, що зумовило порівняно невелику варіативність сюжетів. У одній з якнайповніших збірок англійських балад, опублікованих Френсисом Чайлдом в XIX столітті, налічується 40 творів про Робін Гуда.За однією з версій Робін був йоменом, тобто вільним ремісником або селянином, в інших версіях він предстає несправедливо знедоленим дворянином. Батьківщиною Робін Гуда називають селище Локслі, по назві якого іноді іменують і самого Робіна. Його лісова армія налічує декілька десятків вольних стрільців. Всі вони — відмінні стрільці, сміливі, винахідливі і по-своєму благородні люди. Найбільш популярними героями цього епосу разом з самим Робін Гудом є його помічники Маленький Джон і Братик Тук (зустрічається варіант Так) і його дружина Меріон. Головними супротивниками розбійників є нотінгемський шериф і лицар Гай Гісборн.