Читаємо казку. Відповідаємо на запитання.
Як Квітень до Березня в гості їздив…
(Українська народна казка)
Колись давно покликав Березень Квітня в гості. Квітень поїхав возом, а Березень таке втнув, що мусив Квітень додому повертатися: сніг, мороз, завірюха — не можна возом їхати. На другий рік знову поїхав Квітень до Березня в гості, але на цей раз уже не возом, а саньми. Однак сніг розтав, річки розлилися — знову мусив повернутися Квітень. Зустрівся Квітень з Травнем і скаржиться: — Скільки вже разів хочу поїхати до Березня в гості, але ніяк не доїду — ні возом, ні саньми. Поїду возом — настає така зима, що й колеса не крутяться; поїду саньми — теплінь така, що ні возом, ні саньми не проїдеш.
А Травень і каже: — Я тебе навчу, як доїхати. Зроби так: візьми воза, сани й човен, то тоді, певне, доїдеш. Послухав Квітень і, дочекавшись слушного часу, зробив так, як порадив Травень. Їде саньми, а на санях віз і човен везе. Березень знову пожартував — і сніг розтав. Тоді Квітень кладе сани й човен на віз та їде далі. Знову стало морозно й сніжно — Квітень поклав човен і віз на сани. Потім розтанув сніг, розлилися скрізь річки, і не можна їхати ні саньми, ні возом. Тоді Квітень поклав на човен сани й віз і поплив ще швидше. Приїхав до Березня в гості так, що той і не сподівався.
Здивувався Березень і питає: — А хто тебе навчив, як до мене дістатися? — Травень порадив, як їхати.
Березень і каже тоді: — Зажди ж ти, Травню, я ще тобі крильця обшмагаю. Через те й тепер часто в травні березневі морози бувають, бо Березень і досі сердиться на Травня.