ЯФ М3 Альфа-розпад

атомні ядра самовільно випускають α-частинки. При цьому масове число ядра зменшується на чотири одиниці, а заряд ядра на дві одиниці

атомні ядра самовільно випускають α-частинки. При цьому масове число ядра зменшується на дві одиниці, а заряд ядра на чотири одиниці

атомні ядра самовільно випускають α-частинки. При цьому масове число ядра збільшується на чотири одиниці, а заряд ядра на дві одиниці

атомні ядра самовільно випускають α-частинки. При цьому масове число ядра зменшується на чотири одиниці, а заряд ядра збільшується на дві одиниці

ядро гелію ⁴Не

атом гелію ⁴Не

ядро гелію ⁵Не

атом гелію ³Не

в однаковій мірі усім ядрам - від легких до важких

більшою мірою важким ядрам

більшою мірою легким ядрам

більшою мірою важким і середнім ядрам

1

2

3

4

2 та 3

де M(A,Z) і M(A-4,Z-2) - маси спокою вихідного та кінцевого ядер відповідно, Mα - маса альфа-частинки

де M(A,Z) і M(A-4,Z-2) - маси спокою вихідного та кінцевого ядер відповідно, Mα - маса альфа-частинки

де M(A,Z) і M(A-4,Z-2) - маси спокою вихідного та кінцевого ядер відповідно, Mα - маса альфа-частинки

де M(A,Z) і M(A-4,Z-2) - маси спокою вихідного та кінцевого ядер відповідно, Mα - маса альфа-частинки

Основну частину енергії альфа-розпаду забирає альфа-частинка

Основну частину енергії альфа-розпаду забирає ядро, що утворилось після альфа-розпаду

Енергія альфа-розпаду ділиться порівну між альфа-частинкою та ядром, що утворилось після альфа-розпаду

Енергія альфа-розпаду ділиться майже порівну між альфа-частинкою та ядром, що утворилось після альфа-розпаду

дискретний

неперервний

це сума дискретного, так і неперервного

в певних випадках може бути як дискретним, так і неперервним

періодом напіврозпаду певного ізотопу з енергією альфа-частинок, що утворюються під час цього розпаду

часом розпаду певного ізотопу з енергією альфа-частинок, що утворюються під час цього розпаду

періодом напіврозпаду певного ізотопу з масою ядра, що утворюється під час цього розпаду

часом розпаду певного ізотопу з енергією ядра, що утворюється під час цього розпаду

що α-частинка має подолати потенційний бар'єр, пов'язаний з наявністю кулонівських сил притяжіння між α-частинкою та залишковим ядром

що α-частинка має подолати потенційний бар'єр, пов'язаний з наявністю гравітаційних сил притяжіння між α-частинкою та залишковим ядром

що α-частинка має подолати потенційний бар'єр, пов'язаний з наявністю кулонівських сил відштовхування між α-частинкою та залишковим ядром

що між α-частинкою та залишковим ядром існує ядерна взаємодія

тунельного ефекту

ефекту Комптона

фотоефекту

ефекту ядерного притяжіння

Альфа-частинка, що покидає ядро, має нульовий орбітальний момент

Враховувалася структура станів початкового та кінцевого ядер та тісно пов'язана з цим проблема утворення альфа-частинки в ядрі

Ймовірність утворення альфа-частинки в ядрі дорівнює одиниці, тобто альфа-частинка постійно існує в ядрі

Поки α-частинка знаходиться в ядрі, на неї діють ядерні сили. За межами ядерної поверхні потенціал є кулонівським

Поки α-частинка знаходиться в ядрі, на неї діють гравітаційні сили. За межами ядерної поверхні потенціал є кулонівським

Імовірність альфа-розпаду дорівнює добутку ймовірності знайти альфа-частинку на межі ядра на ймовірність її проходження через потенційний бар'єр

Імовірність альфа-розпаду визначається тільки ймовірністю її проходження через потенційний бар'єр

збільшення вірогідності альфа-розпаду

зменшення вірогідності альфа-розпаду

збільшення швидкості альфа-частинки

збільшення маси альфа-частинки