Виникнення і становлення Русі-України

Розвиток скотарства → припинення обробітку землі.

Поширення залізних знарядь → освоєння земель

Розвиток торгівлі → відмова від вирощування зернових.

Переселення до лісів → зникнення підсічно-вогневої системи.

Перша писемна згадка точно визначає рік заснування міста.

Легенда про засновників робить археологічні дослідження зайвими.

Давні стоянки людей доводять існування міста ще за первісності.

Археологічні й писемні свідчення слід зіставляти; точної дати заснування не встановлено.

Сіверян.

Деревлян

Тиверців.

Білих хорватів.

Збереження землеробства як основного заняття.

Поширення віри в сили природи.

Відокремлення князівської влади та професійних воїнів від основної маси виробників

Переселення окремих громад на нові землі.

Припинило боротьбу за владу над містом.

Забезпечувало торговельні зв’язки та надходження мита.

Звільнило населення від усіх повинностей.

Зробило землеробство непотрібним.

Бертинські аннали описують лише події XII ст.

Назви держав завжди виникали після їхнього занепаду.

Писемні джерела взагалі непридатні для датування.

Перша відома згадка назви не обов’язково збігається з виникненням держави.

Військовий тиск міг сприяти встановленню торговельних відносин.

Русь остаточно підкорила Візантію.

Константинополь утратив значення торговельного центру.

Русь відмовилася від морських походів.

Воно доводить одночасне хрещення всіх слов’янських племен.

Воно означає негайне зникнення язичницьких вірувань.

Особисте хрещення князя не означало масової християнізації населення.

Воно свідчить про запровадження християнства Ольгою ще до народження Аскольда.

Усі описані в літописі події є вигаданими.

Літопис створено значно пізніше; він міг поєднувати факти, перекази й авторські оцінки.

Літописець був очевидцем усіх описаних подій.

Археологічні знахідки завжди підтверджують кожну подробицю літопису.

Скасування залежності від будь-якої влади.

Перехід цих племен до кочового способу життя.

Припинення збирання данини на користь Києва.

Зміну політичної залежності та посилення київського князя.

Відсутність чітко встановленого розміру данини.

Збирання данини лише з іноземних купців.

Добровільність усіх платежів.

Обов’язкова сплата виключно золотими монетами.

Обидві повністю забороняли торгівлю руських купців.

Угода 944 року вперше надала право безмитної торгівлі.

Угода 944 року передбачала гірші торговельні умови, ніж угода 911 року.

Обидві передавали Константинополь під владу Києва.

Хрещення князя → виступ волхвів → напад на Константинополь

Повторне стягнення данини → повстання деревлян → убивство князя.

Поразка хозар → повстання полян → загибель біля Дніпрових порогів.

Створення погостів → невдоволення купців → повстання в Києві.

Вона довела непотрібність морського флоту.

Вона забезпечила Русі контроль над Чорним морем.

Вона змусила Візантію відмовитися від військових винаходів.

Вона показала вплив технічної переваги — застосування «грецького вогню» — на результат бою.

Уроки — встановлені розміри й порядок сплати данини; погости — місця її збирання та осередки влади.

Уроки — військові загони; погости — торговельні кораблі.

Уроки — язичницькі святилища; погости — князівські закони про спадкування.

Уроки — торговельні збори у Візантії; погости — союзи племен.

Відновлення незалежності деревлянських князів.

Передача влади над Києвом раді старійшин.

Посилення постійної присутності центральної влади на підлеглих землях.

Перетворення Русі на частину Візантії.

Повну відмову Русі від самостійної зовнішньої політики.

Прагнення розширювати міжнародні зв’язки з різними політичними центрами.

Визнання влади Оттона І над усіма руськими землями.

Припинення відносин із християнськими державами.

Обоє зосереджувалися виключно на внутрішніх реформах.

Ольга розширювала державу переважно походами, а Святослав — посольствами.

Обоє припинили відносини з Візантією.

Ольга приділяла значну увагу реформам і дипломатії, Святослав — воєнним походам.

Усунення сильного суперника водночас полегшило просування нових кочових племен.

Русь утратила Київ, але здобула Константинополь.

Хозари припинили торгівлю, але підкорили Русь.

Перемога забезпечила цілковиту безпеку степових кордонів.

Намір уникнути будь-яких контактів із Візантією.

Прагнення повернути владу Хозарському каганату.

Бажання контролювати місце зосередження важливих торговельних потоків.

Намір припинити торгівлю з країнами Центральної Європи.

3 → 2 → 1 → 4.

2 → 3 → 4 → 1.

2 → 4 → 3 → 1.

4 → 2 → 1 → 3.

Укладення угоди 911 року.

Поява назви «Русь» у Бертинських анналах.

Установлення Ольгою уроків і погостів.

Напад печенігів на Київ під час перебування князя на Балканах.

Успішні походи не гарантували захисту власних земель і тривалого утримання завоювань.

Розширення завойованих територій автоматично забезпечувало безпеку столиці.

Поразки у війнах сприяли встановленню контролю над новими торговельними шляхами.

Для зміцнення держави достатньо було усунути одного сильного зовнішнього суперника

Держава виникла лише внаслідок одного успішного походу.

Для утворення держави достатньо існування спільних релігійних вірувань.

Державотворення поєднувало підпорядкування земель, розвиток торгівлі, організацію влади та впорядкування данини.

Міжнародні зв’язки не впливали на зміцнення князівської влади.