Вимоги до оратора

Триматися за трибуну або стілець протягом усього виступу для опори.

Стояти, міцно схрестивши руки на грудях, для демонстрації авторитету.

Постійне переступання з ноги на ногу, щоб показати енергійність.

Пряма, але не напружена спина, розправлені плечі та відкрита позиція.

Повна відсутність жестів, щоб не відволікати.

Рухи та вирази обличчя є органічним продовженням думок і слів оратора.

Точне копіювання жестів відомих ораторів.

Використання лише завчених, стандартних жестів для позначення емоцій.

Це неважливо; головне, щоб жести були активними та різноманітними.

Щоб аудиторія могла вгадати, що оратор скаже далі.

Це створює ефект несподіванки, коли слова та жести суперечать одне одному.

Тому що це підсилює повідомлення і допомагає аудиторії правильно інтерпретувати емоційне забарвлення.

Оратор повинен зберігати "кам'яне" обличчя, щоб виглядати об'єктивним.

Надмірна виразність завжди краща, ніж її відсутність, навіть якщо вона перебільшена.

Виразність міміки допомагає передати емоції, ставлення до теми та встановити контакт з аудиторією.

Міміка неважлива, оскільки слухачі мають зосереджуватися на словах.

Жести, що підкреслюють ритм мовлення (наприклад, легкі рухи рукою в такт).

Ілюстративні жести, що показують розмір або форму.

Нервові рухи: потирання рук, смикання одягу, клацання ручкою.

Відкриті долоні, спрямовані до аудиторії.

Постава, при якій оратор стоїть занадто близько до аудиторії.

Постава з прямими, але розслабленими руками вздовж тіла.

Схрещені на грудях руки, зсутулені плечі або прикриття тіла предметами (напр., папкою).

Постава, при якій оратор активно рухається по сцені.

Зайняти руки оратора, щоб він не хвилювався.

Підкреслити ключові думки, проілюструвати ідеї та підтримувати контакт з аудиторією.

Продемонструвати ерудицію та артистизм оратора.

Відволікти аудиторію від можливих мовленнєвих помилок.

Жива, доречна міміка робить оратора більш щирим, людяним і переконливим.

Постійна усмішка є обов'язковою для будь-якого виступу.

Ніяк не впливає, якщо оратор говорить голосно і чітко.

"Кам'яне" обличчя створює образ серйозного професіонала.

Ризику немає, це завжди свідчить про пристрасть оратора.

Це відволікає аудиторію від змісту промови і може дратувати.

Це вимагає занадто багато фізичної енергії від оратора.

Оратор може випадково вдарити себе або когось поруч.

Ходити вздовж сцени, дивлячись у підлогу або на свої нотатки.

Розвертати корпус і встановлювати зоровий контакт з різними секторами залу.

Стояти абсолютно нерухомо в центрі сцени.

Дивитися лише на одну "дружню" людину в залі.

Що оратор має гарне почуття гумору.

Що оратор - оптиміст і бачить у всьому позитив.

Про невідповідність (неконгруентність) між словами та емоціями, що викликає недовіру.

Що оратор намагається підбадьорити аудиторію.

Всі невербальні елементи (поза, жести, міміка) мають бути природними, впевненими і відповідати змісту промови.

Найкраща стратегія – стояти нерухомо і говорити монотонно, щоб не відволікати.

Чим більше рухів, тим краще, оскільки це свідчить про енергійність.

Головне – вивчити якомога більше "правильних" жестів і поз.