Види складнопідрядних речень.

умови

часу

мети

допусту

коли сонце заховалося за хмару.

хоча негоди прогноз не обіцяв.

так що птахи вмить розлетілися.

що аж шибки затряслися в домі.

якого ой як чекали в таку посуху.

Коли наступає темна ніч … .

… адже Муза від мене далеко.

… у яких немає душі й ритму.

Якщо немає натхнення … .

… хоч як мене не просіть.

Там, де рідні кожна стежка і стеблина, бродять мої думи і пісні мої.

Андрієві було тільки дев'ятнадцять років, хоча через свій зріст він видавався вже дорослим парубком.

І не треба нести мені квітку надії, бо давно уже ти увійшла в мої мрії.

Над голубими вітряками плив журавлиний караван, неначе кликав у дорогу.

А я ж як в’язень, що на час короткий з темниці вирвався і має часу ждати.

Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину.

І все ж тобі не загасити світла, що з тьми віків та через стільки бур проніс народ, відважний та свобідний.

І справді, з кутка, де блищали очі, вибрався Їжак, струснув солому з голок і сів посеред Куреня.

Яка журба тобі, що я поїду на чужину з розбитим серцем?

У цім місці річка, що взагалі текла, крутячись та петляючи між хребтами, робила круте коліно.

Ярослав заніс був руки, щоб ляснути в долоні, але стримався.

Митрополит наполягав на тому, щоб ставити церкву на освячених підвалинах.