Види речень

Зійшло сонце, подихнув легенький вітерець, всі дерева в лісі заспівали.

(В. Сухомлинський)

Прошу вас, із берези ви соку не точіть. (Л. Забашта)

Микола біля ставу посадив явір.

Ліс жив, глибоко дихав живлющим ароматом квітів. (В. Бичко)

Наша мова складається зі слів.

Серце матері добре і ніжне.

Людина бажає і працювати, і відпочивати.

Троянди та жоржини росли на клумбі.

Марійка вплела у віночок любисток, барвінок, волошку.

Праця годує, а лінь марнує.

Біжить, шумить струмок, вода дзюрчить, сміється.

Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. (Т. Шевченко)

По країні весна пролітає, шумить, скоро літо почнеться у радісну мить.

Зима була сніжна, морозна.

Узимку сонце світить, але не гріє.

Ожили діброви й луки, ліси та чагарники, поля і сади.

На луках зазеленіли трави.

Де ти, білочко, живеш?

Бережіть дерева і трави!

Ти знаєш, що ти – людина?

Сонце почало припікати.

Вечір був погожий.

Любіть тваринку, і травинку, і сонце завтрашнього дня. (Ліна Костенко)

Повітря стало свіжіше.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Дощ пройшов – і Київ зеленіє.

Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю.

Що посієш, те й пожнеш.

Як тебе не любити, Києве мій?

Острів Хортиця – найбільший і найвеличніший з усіх островів на Дніпрі.

Та скільки вже можна чекати?!

Так годі спать, виходьте на дорогу!

Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя!

Річка синіє, зітхає, сміється.

Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, у праці мирній.

Читайте більше влітку.

Травень ліс прибирає, літо в гості закликає.

Квітневий день рік годує.

Бережіть дерева всі і трави, зелен лист і співи солов’я.

Не кожна хмара приносить дощ.

Учні почали працювати.

Учні почали виконувати завдання.

Дідусь почав збиратися на риболовлю.

Учень зміг вивчити правило.