Види речень

Я п'ю тебе, сонце, твій теплий, цілющий день.

Не стелиться туман, не шумлять тополі.

У ці дні в школах панує тиша, адже настали канікули.

У кожному ділі є свої майстри та своє, так би мовити, натхнення.

Настала осінь - золота пора.

Книги - морська глибина.

Солов'ї співають - співці весни й любові.

Мої дні течуть тепер серед степу.

Потеплішало, хлопчики вийшли на крутий берег.

У літній день ліс на горах сяє і долини чорніють.

Надворі пахне молодим листям та накрапає дощ.

У щастя людського два рівних є крила - троянди й виноград, красиве і корисне.

У лісі не було нічого: ані грибів, ані ягід, ані черешень.

Раділи і садок, і поле, і долина.

Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.

Оженитися - не дощик переждати.

Навколо буйний цвіт чорнобривців.

Чумацький Шлях - сузір'я.

Люблю яскраві маки й волошки.

Кожний із нас, буває, помиляється.

Не все пробачить можна і забути.

Трохи вище від ставка - млин.

Старі дуби, спасибі вам за осінь!

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно!

Бажання заснути виявилося сильнішим за мене.

Дід пішов косити за річку.

Осиротівши, клени починають мріяти про весняне листя.

Будемо спати, бо вже пізно.

Будуть вишні, акації, клени шуміть.

Дарувати квіти треба частіше.

Цей телефон не мій.

Крізь щілину починають пробиватися сонячні промені.

Мати сіла відпочити.

Вечори стають прохолоднішими.

Брат із сестрою обнялися.

Книги - це мудрість.

Пригадаймо частини мови.

А що ви знаєте про частини мови?

В українській мові є десять частин мови.

Розгорніть підручник.

Слово, чому ти не твердая криця?

Як гарно тут бджолам на просторах!

Лунає над степом пісня чарівна...

Намалюй мені ніч, коли падають зорі.

За правду стій горою!

Добре діло - правду говорити сміло.

Як тебе не любити, Києве мій?

Любіть Україну, всім серцем любіть!