Види односкладних речень. Неповні речення

прості, складні, неускладнені, неповні

безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові

безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові, називні

повні, узагальнено-особові, означено-особові, безособові, називні

Я йшов усе далі й далі в глибину лісів.

Не люблю осінньої ночі.

Темна хмара озвалася громом гучним.

Де-не-де проліски.

підмет

присудок

означення

додаток

В односкладному реченні пропущено один головний член речення

У неповному реченні є лише один головний член речення.

Односкладні речення вживаються лише в розмовному стилі.

У неповному реченні пропущено один або кілька членів.

На видноколі - сиві тополі, вітер у полі колише ковиль.

В зелене Журавлине летять журавлі, а лебеді - у Лебедин.

Ось і місток, за яким починалося село.

Нас кличе у мандри дорога, нам грає чарівна струна.

Немає пісні без любові.

Пізнє літо.

Життя без книги - це хата без вікна.

Літо пізнє.

Сідай. Спочинь з дороги, брате.

Темні скелі виглядали понуро, а море лежало внизу під сірою поволокою сну.

Мело, крутило, скаженіло, огортаючи присмерком весь край.

Вже де-не-де й димок із димаря.

До гори вийдеш, а згори зійдеш.

Посадили над козаком явір та калину.

Любимо Вкраїну, та не сліпо, щирим серцем, чистою душею.

Гарно у таку пору в полі.

Сонця решетом не вхопиш.

Город було засаджено всякою всячиною.

На галявинах поміж дубами викосили траву.

Для добрих людей відчинено дім.

По правді роби, по правді й буде.

Щоб спрагу вгасити, треба води попити.

Зранку було тихо на обох пагорбах.

Без труда нема плода.

Посієш вітер - пожнеш бурю.

Без вітру і билинка не ворухнеться.

Нема диму без вогню.

Йшли не довго, не блукали...

Розумний всякому дає лад.

Під гору важко бігти.

На вулиці дощ.

Два коти в одному мішку не помиряться.

Зранку туман.

За чорним полем ще чорніший ліс.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Небо дасть дощу, а земля зерна.