Види мовленнєвих помилок

б..регти, восьм..ро, шел..ст, п..ріжок;

з..леніти, виш..нька, к..шеньковий, ч..рнетка;

мавп..ня, книж..чка, вел..тень, тр..вожний;

шерш..нь, визволит..ль, м..гдаль, в..селощі;

ріднес..нький, жод..н, кис..нь, с..зонний.

рум..яний, св..ято, мавп..ячий, зор..яний, п..ять;

з..єднання, реп..ях, розм...якшити, солов..їний, дит..ясла;

пан..європейський, з..явитися, п..явка, м..язи, без..іменний;

рум..яний, тьм..яний, торф..яний, голуб..я, матір..ю;

перед..ювілейний, за..їхати, черв..як, надвечір..я, від..їзд.

Донец..кий, казахс..кий, Гриц..ко, різ..ко, сон..ця;

багат..ма, кін..чик, міл..йон, ремін.., літ..ні;

кіл..це, їдал..ня, учител..ство, ріж.., доч..ці;

ручен..ка, джерел..це, Ковал..чук, вуз..ко, лял..ці;

п’ят..десят, радіс..тю, корист.., брен..кати, Гал..ці.

розніжений, розброєний, безземельний, беззаконний, південний;

машинний, змінний, цінний, старанний, беззахисний;

буквений, бризкання, коріння, латаття, піддашшя;

віддзеркалення, ссавці, стаття, цілинник, юннат;

взуття, тертя, угіддя, надбання, наріччя.

Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, звісно;

доблесний, усний, баластний, хвастливий, хворостняк;

шістсот, провісник, вискнути, свиснути, гуснути;

безвиїзний, власний, злісний, кістлявий, тижневий;

ненависний, якісний, цілісний, месник, очисний.

(ш)евченківська премія, (ф)ранківські сонети, (ш)евченківський вечір, (а)рхімедова (с)піраль;

(п)ушкінський стиль, (ш)евченківські лауреати, (б)альзаківські традиції, (е)зопівська мова;

(д)амоклів меч, (г)ордіїв вузол, (п)рокрустове ложе, (ф)ранківська кімната;

(п)південний степ, (в)олодимирська церква, (м)іністерський наказ, (у)країнські традиції;

(д)ніпровські береги, (п)івденний регіон, (о)деська автострада, (к)київські вулиці.

екс/чемпіон, зірви/голова, напів/провідник

орг/відділ, учитель/словесник, живо/пис

праце/люб, метео/служба, пів/аркуша

проф/спілка, відео/телефон, 40/метрівка

авто/стоп, багато/тиражка, пів/Львова

д..ктант, такс..ст, Лейпц..г

Ч..каго, х..мера, функц..я

кред..т, д..плом, Шексп..р

Ч..лі, реж..м, тр..умфатор

Ват..кан, д..намо, х..рург

Не люблю самотності - у/купі веселіше.

У/купі нам легше долати перешкоди.

Серветки взяли в/купі з харчами.

Не шукай діаманти в/купі гною.

ще не/збудований; не/мічний; не/виконавши проєкт; не/нависть

не/знаючи броду; не/вивчені ще проблеми; не/зчувся,як заснув

не/зводячи очей; не/потрібно дякувати; не/захищений від вітру; не/дорого, а дешево

не/часто; не/забаром; не/довірливо; не/закінчений вчасно

не/безпека; не/скошена трава; не/боязкий, а хоробрий

згідно закону

складати іспит

бувший у користуванні

в любий день

А Сомко, щоб помагати Шрамові або лютувати на комишників, замість того сам давай рятувати од смерті Кирила Тура.

А Сомко, щоб помагати Шрамові, або лютувати на комишників, замість того, сам давай рятувати од смерті Кирила Тура.

А Сомко, щоб помагати Шрамові або лютувати на комишників, замість того, сам давай рятувати од смерті Кирила Тура.

А Сомко, щоб помагати Шрамові , або лютувати на комишників, замість того, сам давай рятувати од смерті Кирила Тура.

Ще, може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки, одної сили, одної хисті, одного завзяття (П.Куліш)

Ще, може звіку не сходились на сих полях такії два рубаки, одної сили, одної хисті, одного завзяття (П.Куліш).

Ще, може, звіку не сходились на сьому полі такії два рубаки одної сили, одної хисті, одного завзяття (П.Куліш).

Ще може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки одної сили, одної хисті, одного завзяття (П.Куліш).

Бувало, після роботи,вечорами, вона, як птиця,так же багато співала коло хати на все село, так голосно і так прекрасно, як, мабуть, і не снилося нікому (О.Довжено).

Бувало після роботи, вечорами, вона, як птиця, так же багато  співала коло хати на все село, так голосно і прекрасно, як  мабуть, і не снилося нікому (О.Довженко).

Бувало, після роботи, вечорами, вона як птиця, так же багато співала коло хати на все село, так голосно і прекрасно, як, мабуть, і не снилось нікому (О.Довженко).

Бувало, після роботи, вечорами вона як птиця, также багато співала коло хати на все село, так голосно і прекрасно, як мабуть, і не снилось нікому (О.Довженко).

Другого дня  в суботу, на свято паликопи, Кайдаш з жінкою поїхав на ярмарок, звелівши синам забрать заступи та розкопать трохи дорогу з гори (І.Нечуй-Левицький).

Другого дня, в суботу, на святого паликопи, Кайдаш з жінкою поїхав на ярмарок, звелівши синам забрать заступи та розкопать трохи дорогу з гори (І.Нечуй-Левицький).

Другого дня, в суботу на свято паликопи, Кайдаш з жінкою поїхав на ярмарок, звелівши синам забрать заступи та розкопать трохи дорогу з гори (І.Нечуй-Левицький).

Другого дня, в суботу , на свято паликопи Кайдаш з жінкою поїхав на ярмарок, звелівши синам забрать заступи та розкопать трохи дорогу з гори (І.Нечуй-Левицький).

Ольга, тим часом, роздаючи воякам кому ото по голубові, а другим по горбцеві, звеліла кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, огортаючи його в маленькі платочки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців (“Повість минулих літ”).

Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла кожному голубові й горобцеві прив’язати трут огортаючи його маленькі платочки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців (“Повість минулих літ”).

Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, огортаючи його маленькі платочки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців (“Повість минулих літ”),

Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, огортаючи його маленькі платочки, і ниткою прив’язати до всіх голубів і горобців (“Повість минулих літ”).

“Панове судді, я прошу пробачення, – сказав Горбань з паперами в руці. – З’ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці”(Л.Костенко)

“Панове судді, я прошу пробачення. – сказав Горбань з паперами в руці, – З’ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці”(Л.Костенко).

Панове судді, я прошу пробачення, – сказав Горбань з паперами в руці – з’ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці” (Л.Костенко).

“Паннове судді, я прошу пробачення, – сказав Горбань з паперами в руці: – З’ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці” (Л.Костеко).

Розумні люди вчаться для того, щоб знати, нікчемні – для того, щоб їх знали.

Не проминіть ніколи людину, не привітавши її і добре слово їй мовте.

Брехливий чоловік як вугіль, хоч не спалить то очорнить.

У народі кажуть – “Де закопана пуповина, там і Батьківщина”.

три роки тому

сильний нежить

більш добріший

два олівці

гурток по літературі

яка година

хворіти грипом

мій день народження

вивчати і розмовляти українською мовою

вибач мене

насміхатися з нього

десять грам

Зачепившись, у нього розсипались усі фрукти.

Піднімаючись на гору, ми бачили чудові краєвиди.

Ми з друзями їли та насолоджувалися ягодами малини.

Розв’язуючи задачу, спочатку вона видалася мені складною

На березі річки стояли припнуті човни, рибалки й дітлахи.

Дрібні краплі дощу билися об шибку й повільно стікали донизу.

Остап, підійшовши до села, почув ґелґотання гусей та стріхи хат.