“Вступ. Просвітництво: творчість Дж. Свіфта, Й.В.Гете, Ф. Шиллера”

“вільшаний король, хвостатий пан”, “заблудлі очі”, “гарячі чуття”

“Хто від смерті мене врятував, Від долі раба?”

“сміється природа”, “радість в келихах шумує”, “розцвітає братні згода”

“І черв'як утіху знає,

І небесний херувим”

Як жайворонок – повітря й спів,

Як чиста квітка – росу полів

небезпечно втручатися у світ природи, це загрожує життю; до кінця пізнати природу неможливо

показати вади суспільства, змусити людей замислитися над своїми вчинками

зображення кохання через образи природи

возвеличується єдність усіх людей

звернення до земних правителів і вельмож, які живуть за рахунок пригноблених, не чуючи їхніх скарг, не відчуваючи їхнього болю

Перше речення, яке я вивчив, було прохання ласкаво повернути мені волю

Все, що строго ділить мода,

В'яжеш ти одним вузлом,

Розцвітає братня згода

Під благим твоїм крилом.

Любов моя, ти світлий чар!

Ти злото ранніх нагірних хмар!

Твій подив свіжим лугам, полям, Благословення траві й квіткам

Коли я був малий, тоді,

Не знаючи, що, де і як,

Звертав свої заблудлі очі

До сонця, чи нема там вгорі

Вуха, що скарги мої почуло б,

Серця, що так, як моє,

Пригноблених би пожаліло.

Мені, хлопче, люба краса твоя!

З неволі чи з волі візьму тебе я!"

— Мій тату, мій тату, він нас догнав!

Ой, як болюче мене він обняв!