Вставні слова та словосполучення

а) називають того, до кого звертаються.

б) виражають ставлення мовця до повідомлюваного ним.

в) відповідають на одне питання і відносяться до одного слова.

а) головними

б) другорядними

в) не бувають членами речення

а) Кажуть дитино, що мова наша солов’їна.

б) Кажуть, дитино, що мова наша солов’їна.

в) Кажуть дитино що, мова, наша солов’їна.

а) Може, лихо якесь трапилося в дорозі...

б) За словами Сергійка, учора над містом ішов справжній тропічний дощ.

в) На жаль, потяг знову запізнюється.

а) Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

б) На місці собору за словами літописців було сільське поселення.

в) Погода за вікном говорить, що настала глибока холодна осінь.

а) на щастя,безумовно, звичайно, кажуть, певно, безумовно

б) по-перше, будь ласка, як відомо, дозвольте, вибачте, прошу вас

в) майже, навіть, принаймні, мовби, нібито, приблизно

а) Отже, живемо ми в цьому будинку, у цій квартирі, і в нас на балконі завжди
хтось живе.

б) На щастя, краса не щезла з лиця нашої планети.

в) Мабуть, тому, що душа наша приростає до рідної землі, до рідного її кутка.

а) Чужа душа то кажуть темний ліс.

б) На диво птахи ще не відлітали у вирій.

в) Ми на шастя не в тім’я биті.

а) ставлення до висловлюваного

б) джерело повідомлення

в) привертання уваги

а) невпевненість

б) упевненість

в) увічливість

а) На жаль розпочалася страшенна; злива.

б) Це, може, навіть, і не вірші, а квіти, кинуті тобі.

в) Здається, буря ущухла.

а) На радість, на щастя, можливо, треба думати.

б) отже, таким чином, нарешті, по-друге.

в) безумовно, за словами, наприклад, будь ласка.