Вставні слова, словосполучення та речення (підготовка до контрольної роботи)

першому

четвертому

другому

третьому

1 і 3

2 і 4

1 і 2

2 і 3

будь/ласка, на/жаль

без/перечно, по/моєму

без/умовно, на/приклад

по/друге, на/решті

Даруйте на слові мені важко вас зрозуміти.

Його репліки і пропозиції були якраз до речі.

Якщо козаки бачили в морі турецьку галеру, їхні чайки миттю шикувалися у формі півмісяця.

Вирішили ми з паном, або виріше пан зі мною, впіймала того клятого сома!

Я принаймні знаю правила поведінки в громадських місцях.

Хлопці про наші плани на це літо навіть не здогадувалися.

Бали хризантем проводять традиційно наприкінці листопада.

Інколи найщиріша правда здається такою неправдоподібною.

Ви зараз звичайно можете передумати їхати в це відрядження

Повітря здається п’янким і прозорим.

Та ніч була на диво схожа

Мені здається що осінь до мене приходить  уві сні.

На диво коло цього питання він найбільше морочився

І сіни і кімнати були заставлені скринями скриньками та усякими пакунками з князівським добром.

Невихід на співанку трьох голосів вона безсумнівно сприйняла б як тяжку особисту образу.

Старше покоління свідок іншого життя показувало ще на долонях мозолі від шаблі.

Нічна задуха насичена була сильними пахощами татарського зілля куширу зогрітої води.

Щоб ти, ясеню, став ще вищий, а ти, руто, красніша, а ти, парубче, сміливіший, а ти, дівко, миліша.

Поклін тобі моя, зів’яла квітко, моя розкішна невідступна мріє!

Гей нові Колумби й Магеллани, напнемо вітрила наших мрій!

Моє село, земний тобі уклін за молодість, за світло отчих стін...

О, Україно, молюся за мову і за вроду твою калинову, від якої добрішим стаю.

В Повідом нам принаймні про початок іспитів. 

А Треба думати Микола не запізнився. 

Б Дмитро сподіваюсь не забуде про мій день народження. 

Г Театр признаюсь моє хобі. 

Д Яна складає вірші по суті з п’яти років.

А Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття – фашизм і так уже проклятий всім світом, а задля слави нашого роду писано, і во ім’я любові, про цю високу смерть.

Б Він був маленький, незавидний, але з густою гривою і – як пізніше виявилось –

разюче невтомний.

В Звали нашого діда як я потім довідавсь, Семеном. 

Г Діти щойно, вона це добре пам’ятала! – були тут поруч. 

Д Перед очима поета на зелених горах поставало „велике місто Київ” як називав

його Шевченко.