Вставні слова (словосполучення, речення)

На щастя злива вже вщухала а крізь хмари пробивалося сонце.

На щастя потяг було затримано через технічні проблеми.

Усі іспити сестра на щастя склала на високі бали.

Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

Поки працювали в полі дощу на щастя не було.

Ріка звичайно не Егейське море котре походить звісно від "еге".

Трава в полі як там кажуть аж шумить лізучи із землі.

На жаль тут не було ніяких сумнівів донька не повернеться.

У кожному ділі є свої майстри та своє так би мовити натхнення.

Словом були ми схвильовані й ентузіазм усе-таки в нас був.

Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Тиша стояла якась неспокійна а світле безмежжя здавалося крихким.

Раптом земля затряслась і ось-ось здавалося будинки заваляться.

Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощ осені.

Раніше озеро здавалося безмежним сьогодні ж бачу озерце.

Вітер дужчав принаймні очерет шумів так що заглушив навіть думки.

Як не гуляла війна по висоті проте не все ще спалила.

У ці дні в школах панує тиша адже канікули настали.

На думку професора посилається більшість викладачів.

Можливо блискавиць крило ці горді коси заплело?

Здається ж люди все у них людське але душа ще з дерева не злізла.

Здається небо й землю розхитають. І тут і там і десь аж на горі.

Здається з нами щось уже не те... І навіть люди місто й камні ...

Здається дивом кожне слово що з серця лине у віки.

Здається часу і не гаю а не встигаю не встигаю!

Наш тренер ... Дніпро перепливти.

... весна вже настала?

Кожен ... мріяти про велике.

... орел здійнятися вище хмар?

Україна ... знову перемогти.

навіть

мабуть

отже

може

уявіть

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь вже почалось.

Вже почалось мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

Вже почалось, мабуть майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

мабуть

адже

навіть

принаймні

нібито

Мар'яна невдоволено хитнула головою проте взяла зі столу сорочку.

Хоча до вокзалу було й недалеко проте я поспішив сісти в авто й приїхати.

Гори нібито стояли поруч проте до них іти довелося дві доби.

Очі вже не слугували і навіть окуляри не допомагали проте він не кидав своєї роботи.

Народу були зав'язані очі а він проте повертав обличчя туди де рокотали грізні струни Тараса Шевченка.

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Довженко-оповідач, здається, перевершував Довженка-художника.

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть, симпатичний.

Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.

Звикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

Горе, кажуть за горе чіпляється.

Товариш, видно: не зрозумів жарту.

Життя (кажуть) прожити - не поле перейти.

І от, нарешті, засиніли Дніпропетровщини лани.

Кожен має посадити в житті, принаймні, одне дерево.