Вставні слова, словосполучення, речення

Вставні слова та словосполучення — це слова та                 [сполучення слів, речення], за допомогою яких мовець виражає своє ставлення до повідомлюваного 

Вставні слова      [є, не є]не є членами речення.

Слова майже, навіть, мовби, нібито, причому, приблизно, притому, при цьому, все-таки, саме, якраз, просто, тобто, адже, буквально, принаймні, особливо, отож, тож, тільки - не бувають            [бувають, не бувають] вставними. 

Вставні речення виражають              [виражають, не виражають] ті самі значення, що й вставні слова та словосполучення.

Слова: напевно, дійсно, справді, авжеж, безперечно, без сумніву, можливо, мабуть, здається, може, очевидно, треба думати вказують             [не вказують, вказують] на джерело думки.

Вставними реченнями мовець може         [не може, може] висловлювати додаткові повідомлення, побіжні зауваження або уточнення основної думки речення 

На письмі вставні слова і словосполучення виділяються                [виділяються, не виділяються] комами.

Вставні речення, які несуть додаткове повідомлення або пояснення до основного змісту речення, здебільшого виділяються дужками          [комами, дужками]

Невеликі вставні конструкції, які стоять переважно в середині основного речення і мають із ним тісніший змістовий зв’язок, виділяються з обох боків тире         [дужками, тире]

Комами з тире               [дужками, комами з тире] відокремлюються від інших членів основного речення вставні конструкції тоді, коли на місці розриву мала б стояти кома