Вставні слова, словосполучення й речення

Не розуміючи минулого ми не розуміємо сьогодення.

Радість од краси світу ось найвища мудрість життя.

Неробство й гультяйство призводять до лиха.

Кажуть очі людини то дзеркало душі.

Слова повинні бути покірні почуттям і помислам твоїм.

Той велет сильним був колись не тілом лиш а духом.

Листопадові вітряні ночі нам здавалось короткі були.

Безнастанно трудитися має в повний голос душа.

Тихі сутінки поволі почали спускатись з поблідлого неба.

Сорок мудреців не виправлять помилок одного дурня.

Я всім їм без сумніву вірю очерету метелику ластівці.

Може дуб той і небо хитати і до сонця дістать головою.

І здається огнем чудесним сяють зорі з Дніпрових круч.

Ніколи не кривили ми душею ділили щастя з добрими людьми.

Краще соромитися свого багатства ніж пишатися своєю бідністю.

Читання хороших книжок це спілкування з найкращими людьми минулого.

Мабуть ніщо так не радує людський зір як зримий результат роботи.

Я не гірший за інших на щастя і за інших не кращий на жаль.

І все на світі треба пережити і кожен фініш це по суті старт.

Нелегко кажуть жити на дві хати а ще нелегко жить на дві душі.

Ти певно ще тоді була малою як пролітала зірка із мітлою.

Для нас у ріднім краї навіть дим солодкий і коханий.

Видно було вже пізно бо ніде по хатах не світилося.

Це може навіть і не вірші а квіти кинуті тобі.

Здається вічністю буття маленька мить перед якою навіть смерть безсила.

А може навпаки це твій власний страх утілився в щось чорне й волохате.

А вранці тільки почало світати де не було здається ні душі а вже стоять наведені гармати

І я виходжу в гомін трав і припадаю до сліда бо значить хтось мене чекав а може й зараз вигляда.

Ти бачиш те чого не бачать інші бо в тебе серце добре й золоте.

Еней за те їй не любився що бачиш в Трої народився і мамою Венеру звав.

Коли любиш людину то бачиш її не так як решта світу а по-особливому.

Виходиш на гору і бачиш навколонескінченний світ в усій своїй красі.

Якщо ворог не здається його знищують.

Наш будинок на відстані здається палацом.

Здається казкою відпочинок у серпневій Ялті.

Здається ти й позаторік тут був та капості мені робив?

Усмішка гостра однак сумна і гасне погляд твій од сліз, мабуть.

І земля, і вода, і повітря - усе поснуло, однак та нічна тиша повна всякими згуками.

Обтріпані в походах обмотки, прості, відверті обличчя, однак, дивишся на них і надивитися не можеш.

Всесвіт, однак, нерухомим здається, якщо не числити різних істот, наділених здатністю власного руху.

Рєпніна не побоялася написати Орлову, добиваючись помилування або, принаймні, дозволу Шевченкові малювати.

Минуло, по суті, зовсім небагато часу, і людина здобула крила, піднялася в повітря, перетнула океани.

Спершу будиночок мав одну єдину, щоправда, простору кімнату; потім Володя прибудував сінці зі шлакоблоків, потім - ще кімнату.

От уже кого спроста не розкусиш, так це Левка, - і собі посміхнулася Зося. - А втім, усі вони добрі.