Вставні слова

Речення із вставним словом

А Тобі, земле моя рідна і велика, матінко велична, мої всі поривання.

Б Земля не може жити без сонця.

В Там, кажуть, з гір усю країну видно.

Г Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа.

Д Він казав, що не може мати ніякої насолоди від життя, коли знає, що поруч люди безправні, забиті.

Речення із вставним словом

А Вітер дужчав, принаймні очерет шумів так, що заглушив навіть думки

Б Ой не сійтесь, сніги.

В Під першим шаром спочатку пішла солонцювата жирна глина з різким запахом нафти і нарешті вугільний шар.

Г На жаль, у мене нема знайомих в Кишиневі.

Д Всяке трапитись може на довгім віку

Речення із вставним словом

А Видно шляхи полтавськії і саму Полтаву.

Б Поки живий, я хочу справді жити.

В Цить, доню, цить...

Г Здається вічністю буття маленька мить, перед якою навіть смерть безсила. Д

Д А за дверима така ніч і, мабуть, зоряна.

Речення із вставним словом

А Біліло небо, білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

Б Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали.

В Далеко-далеко (те знають хіба що лелеки) розкидала доля кептарики і сіряки.

Г Духмяно пахли бур'яни, як пахнуть тільки у серпні.

Д Сій, сіваче, в людські груди правди вічної зерно.

Речення із вставним словом (розділові знаки пропущені)

А Мені осіння ніч короткою здається.

Б Ні слів людських для їх немає.

В Ах скільки срібних мрій літає!

Г Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.

Д Всяке трапитись може на довгім віку.

Вставне слово (словосполучення) вказує на впевненість (невпевненість) у тому, що повідомляється, в реченні

А І ось, нарешті, вершина.

Б На щастя, її запросила до себе на село наша старша тітка.

В Десь надсадно, як на заріз, ревіло теля, очевидно, загубивши матку.

Г Голос його був не рокований, а, навпаки, бадьорий та глузливий.

Д Немає сонця — десь воно, проте, живе і світить: за хмарами пливучими, за снігом, за млою переливною.

Вставне слово (словосполучення), що вказує на джерело повідомлення, є в реченні

А Не можна, кажуть, людині помолодшати, а подобрішати завжди можна.

Б Ой піду я степом, лугом, заспіваю — може, доля й відгукнеться в темнім гаю.

В Мабуть, людині не можна відриватися від рідного берега.

Г Сумління людське, виявляється, схоже на вулик, його теж можна розтривожити.

Д На жаль, чудес на світі не буває.

Вставне слово (словосполучення) дає емоційну оцінку повідомлюваному в реченні

А Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само прийде.

Б На щастя, літак ішов по курсу майже на схід.

В Літаки, здавалось, ідуть зовсім беззвучно...

Г Взагалі, мені здається, Серьожка, що люди стали начебто ще згуртованішими.

Д Але шнур, очевидно, не загорівся, бо знову мигнув огнем

Вставне слово (словосполучення), що вказує на зв'язок між думками, виділене в реченні

А І справді, світало вже, а в нього ж іще не було ніякого пристанища.

Б Певності, звичайно, не було.

В Така, здасться, й я була торік.

Г Небо таке, знаєш, особливе.

Д Отже, не пускайте слів попереду думки.

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) На календарі вже весна. (2) Хоча снігу немає, проте надворі мороз пробирає по спині… (3) Простую собі лісом, опустивши голову додолу і лише зрідка оглядаючись навкруги. (4) Аж ось поміж деревами щось, схоже, забіліло… (5) Це підсніжники перші провидці весни, що не побоялися холоду. (6) Вони підняли свої голівки, неначе мовчки сповіщаючи: як би не лютувала зима, весна не за горами. (7) І так мені радісно стало на серці, мов на світ народився, кудись зникли і холод, і мороз.

Вставне слово є в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання

(1) Усе починається з дитинства, з колискової, з голосу материнської душі над колискою. (2) Уже вперше звучання почутої мелодії навічно вплітається для маленької дитини багатоголосся душі та світу. (3) Відтепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам, і сподіванням. (4) І, напевно, головному — взаємності з життям, зі світом. (5) Колискова — це неначе душа, яка ходить навшпиньках.

Вставне слово вжито в реченні

Слово «здавалося» є вставним (окремі розділові знаки пропущено) у реченні

АУсе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

ББагатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь — звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

ВКущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

ГШирокі промені вдарялися об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в просторі.

ДУже придивилася до його очей і побачила: те, що здавалося байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням.

З’ясуйте, яким компонентом ускладнено просте речення.

Доберіть приклад до кожного випадку вживання розділового знака на місці крапок.