Внутрішнє і міжнародне становище радянської / совєтської України на початку 20-х років XX ст. Утворення Радянського Союзу

Повна заборона приватної торгівлі та відсутність будь-якої міжнародної допомоги до 1923 року;
ставлення було однаково співчутливим до всіх голодуючих регіонів.

Цілеспрямована конфіскація продовольчих запасів для експорту та постачання міст, посилена агресивним ставленням до українського селянства через його участь у повстанському русі.

Масова загибель худоби від епідемій, що унеможливило обробіток землі;
центр надавав пріоритетну допомогу Україні як основній житниці.

Відмова українських селян сіяти зерно через високі податки НЕПу;
центр застосовував однакові репресивні заходи до всіх регіонів, що саботували продподаток.

Американська адміністрація допомоги (АРА);
радянська преса замовчувала її роль, наголошуючи на "пролетарській допомозі".

Червоний Хрест;
його діяльність була офіційно заборонена на території УСРР.

Місія Нансена;
радянська преса вихваляла її як приклад міжнародної солідарності.

Міжнародна робітнича допомога (Міжробдоп);
її роль широко висвітлювалася як головний внесок у порятунок людей.

Запровадження єдиної грошової одиниці на території обох республік.

Надання громадянам РСФРР права обіймати державні посади в УСРР.

Створення спільних органів державної безпеки для боротьби з контрреволюцією.

Об'єднання семи ключових народних комісаріатів, які входили до складу РНК РСФРР.

Проєкт Сталіна не передбачав права виходу республік із союзу, на відміну від ленінського проєкту.

Сталін пропонував, щоб республіки увійшли до складу РСФРР на правах автономій, а Ленін — щоб республіки, включно з РСФРР, утворили нову федерацію як рівноправні члени.

План Сталіна передбачав повну ліквідацію компартій республік, а Ленін пропонував залишити їх як філії РКП(б).

Сталін пропонував об'єднати лише військові та зовнішньополітичні відомства, а Ленін наполягав на повній економічній інтеграції.

До складу РСФРР було передано східну частину Донбасу з містами Шахти і Таганрог.

Столицю УСРР було перенесено з Харкова до Києва.

Було ліквідовано губернський поділ і впроваджено систему "округа — район".

У складі Української СРР було створено Молдавську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку.

Григорій Петровський; причиною стала його більша лояльність до селянства.

Влас Чубар; Раковського усунули як союзника Троцького в рамках боротьби "трійки" (Сталін, Зінов'єв, Каменєв) за владу.

Лазар Каганович; це було зроблено для посилення політики українізації.

Емануїл Квірінг; причиною стали розбіжності щодо плану "автономізації".

Встановлення системи податків, грошової системи та основ трудового законодавства.

Зовнішня торгівля, фінанси та організація збройних сил.

Міжнародні відносини, транспортні шляхи та поштово-телеграфна справа.

Сільське господарство, внутрішні справи, освіта та охорона здоров'я.

Масовий вступ селян до лав Червоної армії для отримання продовольчого пайка.

Збільшення посівних площ з метою продажу надлишків на чорному ринку.

Обмеження селянами виробництва продукції лише для власних потреб та втрата інтересу до розвитку господарства.

Створення великих колективних господарств під керівництвом "комнезамів".

Київ; будівля Верховної Ради УРСР.

Катеринослав; Палац Потьомкіна.

Харків; будівля Держпрому.

Одеса; Одеський національний академічний театр опери та балету.

Було впроваджено чотириступеневу систему: центр — губернія — округа — район.

Було ліквідовано округи і створено 5 великих областей та окрему Донецьку область.

Було відновлено дореволюційний поділ на 102 повіти та 1989 волостей.

Було створено 41 округу як основну адміністративну одиницю.

Фізичне знищення заможних селян ("куркулів") спеціальними загонами ДПУ.

Інформаційну блокаду та повне замовчування факту голоду в радянській пресі протягом усього періоду 1921-1923 рр.

Використання природного катаклізму (посухи) радянською владою для остаточного придушення селянського опору шляхом конфіскації продовольства.

Заборону на надання будь-якої міжнародної допомоги голодуючим.