Вільям Шекспір. Сонети № 66, 116, 130. Вікторина за статтею підручника

Вільям Шекспір – англійський драматург доби Середньовіччя.

Вільям Шекспір народився в місті Стретфорд-на-Евоні 23 квітня 1564

Приблизно 1587 В. Шекспір переїхав до Лондона, влаштувався на роботу. Спочатку він виконував будь дрібні роботи, а потім влаштувався в театр до трупи Джемса Бербеджа

У 1599 році його трупа побудувала новий театр на південному березі Темзи під назвою «Глобус». Будівлю театра прикрашала вивіска зі словами " Весь світ ліцедіє"

Відмітьте англійський театр "Глобус"

В. Шекспір помер, за переказами, 23 квітня 1616 р, - у день свого народження

Головним засобом художнього зображення в драматичному творі виступає мова героїв - монолог і діалог.

В. Шекспір не лише писав для театру, а й виконував ролі у виставах

Діалог - розгорнуте висловлювання одного героя, що не потребує негайної відповіді

Англійський сонет складається з трьох катренів і фінального двовірша.

Перу Шекспіра належать 254 сонети

Сонети від 1-го до 126-го присвячені невідомому другові, решта - коханій - загадковій "смаглястій леді"

У 130 сонеті В. Шекспіра оспівується природна краса земної жінки, вона не ідеалізується, як у сонетах Ф. Петрарки

На думку ліричного героя (сонет 66), у світі панує багато зла, яке йому здається нездоланним: "приниження чеснот" , "фальшива честь", мистецтво, що "підвладне владі", відсутность порядності. Почуття розчарування переповнюють ліричного героя. Лише почуття до друга, який є радістю у житті героя, змушує його нести життєвий тягар.

116 сонет - це сонет-клятва; ліричний герой присягається у вірності кохання, усвідомлюючи всі життєві випробування, які можуть затьмарити почуття.