«Маленький Мук» — одна з найвідоміших казок німецького письменника Вільгельма Гауфа, написана у 1826 році. Це повчальна історія про внутрішню силу людини, яку не варто оцінювати за зовнішністю.
Основні деталі сюжету:
Головний герой: Мукра (Маленький Мук) — карлик, який через свою зовнішність став вигнанцем. Попри знущання та несправедливість, він зберігає добре серце та гострий розум.
Чарівні артефакти: Під час своїх мандрів Мук знаходить туфлі-скороходи, які дозволяють йому бігати швидше за всіх, та тростину, що допомагає знаходити закопані скарби.
Конфлікт: Завдяки своїм здібностям Мук стає скороходом при дворі султана, але через заздрощі придворних його звинувачують у крадіжці та виганяють, забравши чарівні речі.
Фінал (Помста та урок): Мук знаходить чарівні плоди (інжир), від яких виростають довгі вуха та величезні носи. Він провчає жадібного султана та його слуг, повертає свої речі й доводить, що справжня гідність не залежить від зросту.











