Вікторина Розділ 9. Тема 2. Заломлення світла. Лінзи

Коли світло переходить із середовища з меншою оптичною густиною у середовище з більшою оптичною густиною, кут заломлення завжди перевищує кут падіння.

Показник заломлення середовища визначається як відношення швидкості світла у вакуумі до швидкості світла в цьому середовищі.

Промінь світла, що проходить через оптичний центр тонкої лінзи, обов'язково змінює свій напрямок під час заломлення.

У розсіювальній лінзі точка, в якій перетинаються продовження заломлених променів паралельного пучка, називається дійсним фокусом.

Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох певних середовищ є величиною, яка змінюється залежно від кута падіння променя.

Чим більша товщина лінзи, тим сильніше вона заломлює світло і тим коротшою стає її фокусна відстань.

Опукла лінза завжди є збиральною лінзою і має додатну оптичну силу.

Згідно з першим законом заломлення світла, падаючий промінь, заломлений промінь та перпендикуляр до межі поділу двох середовищ обов'язково лежать у різних площинах.

Коли паралельний пучок світла проходить через збиральну лінзу, заломлені промені перетинаються у точці на головній оптичній осі, яка є дійсним фокусом лінзи.

Швидкість світла у будь-якому матеріальному середовищі перевищує швидкість світла у вакуумі через взаємодію фотонів з молекулами речовини.

Зображення предмета, створене розсіювальною лінзою, завжди є дійсним, перевернутим та зменшеним порівняно з оригінальним об'єктом.

Оптична сила лінзи, фокусна відстань якої становить один метр, дорівнює одній діоптрії та характеризує заломлювальні властивості цієї лінзи.