Вікторина Розділ 5. Тема 1. Розчин і його компоненти

Розчинення є виключно фізичним процесом, оскільки під час нього відбувається лише подрібнення речовини без будь-яких теплових ефектів.

У випадку змішування двох рідин розчинником завжди вважають ту речовину, маса якої є більшою порівняно з іншим компонентом суміші.

Кристалізація може відбутися внаслідок зниження температури або випаровування розчинника, що призводить до вилучення речовини з розчину.

Пересичений розчин містить меншу кількість розчиненої речовини порівняно з насиченим розчином за певної температури.

Під час розчинення речовини руйнуються одні хімічні зв'язки та утворюються інші, але при цьому не відбувається утворення нових речовин.

Розчини з масовою часткою розчиненої речовини менш ніж 5% зазвичай класифікують як концентровані розчини.

Для того щоб речовина була розчинною, сили притягання між розчиненою речовиною та розчинником повинні бути меншими порівняно зі зв'язками в самій розчиненій речовині.

Точка насичення визначається як максимальна маса розчиненої речовини, яка здатна розчинитися в 100 см³ води за певної температури.

Якщо при приготуванні розчину використовується тверда речовина та вода, то розчинником завжди буде саме вода, незалежно від співвідношення мас компонентів.

Ненасичений розчин характеризується тим, що в ньому розчинена речовина вже не може більше розчинятися за певної температури.

Розчинником називають компонент розчину, агрегатний стан якого залишається незмінним під час утворення розчину з іншими речовинами.

Концентрований розчин містить велику кількість частинок розчиненої речовини у великому об'ємі розчинника порівняно з розведеним розчином.