Вікторина Розділ 13. Тема 2. Зорі та галактики

Спостережувані неозброєним оком яскраві точки світла на нічному небі можуть одночасно бути як зорями, що випромінюють власне світло, так і планетами, які лише відбивають сонячне світло.

Обмежена кількість зорь, доступних для спостереження людським оком, є наслідком не їхньої реальної кількості в галактиці, а фізіологічної чутливості зору людини.

Давні уявлення про небосхил ґрунтувалися на припущенні, що саме зорі здійснюють рух навколо нерухомої Землі.

Сучасні уявлення про будову Чумацького Шляху свідчать, що всі зорі галактики рухаються хаотично, не маючи спільного центру обертання.

Центральний об’єкт Чумацького Шляху утримує зорі на орбітах завдяки своїй надзвичайно великій масі, що зумовлює сильну гравітаційну дію.

Назва Стрілець А* використовується для позначення надмасивної чорної діри, яка розташована в центрі нашої галактики.

Період обертання Сонця навколо центру Чумацького Шляху є співмірним із тривалістю існування людської цивілізації.

Відстань до галактики Андромеди значно перевищує діаметр Чумацького Шляху, виражений у світлових роках.

Запровадження світлового року як одиниці відстані зумовлене неможливістю зручно описувати масштаби галактик за допомогою астрономічних одиниць.

Основну частину маси галактики, відповідно до тексту, становлять зорі та планетні системи, а міжзоряний газ і пил мають другорядне значення.

Процеси колапсу або вибуху зорь, описані в тексті, призводять до утворення атомів, які згодом входять до складу пилу та гірських порід.

Водень, що домінує в міжзоряному газі, відіграє ключову роль як у формуванні Сонячної системи, так і в перебігу ядерних реакцій у зорях.