Вікторина Раннє Середньовіччя

Термін «середні віки» вперше почали використовувати в XIV–XVI ст. італійські мислителі.

Період Раннього середньовіччя за західноєвропейською періодизацією охоплює час від середини XI до середини XIV ст.

До речових історичних речових джерел належать документи, літописи та історичні хроніки.

Суспільний устрій германських племен у першій половині I тис. називали воєнною демократією.

Наймогутнішу «варварську» державу на землях Західної Римської імперії утворили франки у 481 році.

Франкську королівську династію, що походила від роду Меровея, називали Меровінгами.

У 486 році франки на чолі з Хлодвігом здобули перемогу над римськими військами у битві поблизу міста Суассон.

Перший писаний збірник законів Франкської держави мав назву «Руська правда».

Алод у франків — це земельне володіння, яке надавалося правителем за умови обов'язкового несення військової служби.

«Лінивими королями» називали пізніх франкських правителів із династії Меровінгів, за яких усі справи в державі вирішували майордоми.

Франкський майордом Карл Мартелл запровадив бенефіції для утримання добре озброєного кінного війська.

У 800 році Карла Великого було проголошено імператором.

Період піднесення культури у Франкській імперії за правління Карла Великого та його нащадків називають «Каролінзьким відродженням».

У 843 році на з'їзді у Вердені онуки Карла Великого підписали угоду про поділ Франкської імперії на дві частини.

Західнофранкське королівство з Х століття почали називати Францією.

Столицею Східної Римської імперії (Візантії) було місто Константинополь.

Візантійський імператор Юстиніан I правив у V столітті.

Боротьба між іконоборцями та шанувальниками ікон у Візантійській імперії тривала в 726–843 роках.

Слов'янську абетку створили проповідники Кирило і Мефодій.

Візантійський імператор Василій II отримав прізвисько Болгаробійці за перемогу у війні проти загарбників з Арабського халіфату.