Вікторина до книги Всеволода Нестайка "Дивовижні пригоди в лісовій школі. Сонце серед ночі. Пригоди в Павутинії".

Гарні були хлопці, але боягузи страшенні – всього на світі боялися. Боялися темряви і боялися сонця. Боялися блискавки і боялися грому. Боялися вітру і боялися дощу. Навіть тіні власної боялися.

З-за дерева-травини визирала голова – сіре скуйовджене волосся, сіра патлата борода, великий ніс, схожий на гриб-мухомор, яскраво-червоний з білими цятками, одне око заплющене, друге примружене.

З-під торішнього листя визирає маленький, схожий на гриб дідок. Якби не голос, вони б і не подумали. Що то гриб. Кругла, руда, як у гриба, шапка, біла борідка і біла, до п’ят, сорочка. Зелені очі суворо на них мружаться.

Брудна, скуйовджена, сіре волосся жужмом на голові, ніс такий же, як у брата, - здоровеннецький, на мухомора схожий – червоний, з білими цятками.

Товстенька, у смугастому платтячку, хвостик бубликом.

Вушка з китицями, на лівій щоці подряпина.

Руденька, хвостик пухнастий, стрибає по деревах, товаришує з пташками.

Рудий, не вимовляє «р», фальшивить, коли співає у хорі.

Любить кусатися, усіх дражнить, з усіх глузує.

Дуже добра, любить стрибати і часто повторює: «Бе-бе-безумовно».

Футбольний м'яч

Шовкова хусточка

Дзеркальце

Авторучка

Портфель з підручниками

Перебивні картинки

Мішечок горіхів