Вікторина. § 34. Досліджуємо використання ядерної енергії

Перший у світі ядерний реактор було побудовано у першій половині XX століття під безпосереднім керівництвом видатного вченого Е. Фермі.

Стаціонарні теплові електростанції (ТЕС) на сьогоднішній день виробляють менше половини всієї світової електроенергії.

Другий контур двоконтурної теплової схеми атомної електростанції є радіоактивним і містить у собі головний циркуляційний насос.

Коефіцієнт розмноження нейтронів в активній зоні реактора підтримується на рівні $$k = 1$$ за допомогою спеціальних регулюючих стрижнів.

Ядерне паливо, яке використовують на атомних електростанціях України, завантажують у реактор у вигляді високозбагаченого двоокису урану.

Енергія, яка виробляється ядерно-енергетичною установкою на транспорті, витрачається також і на підтримку постійної температури у відсіках.

Українські вчені та конструктори історично брали безпосередню участь у розробці ядерних реакторів для військових підводних човнів.

Відома фізикиня Ліза Мейтнер, яка вперше теоретично пояснила ядерний поділ, очолила проєкт із практичного створення першої атомної бомби.

Основними конструктивними елементами військової атомної бомби є лише два компоненти: ядерний заряд та міцна зовнішня оболонка.

Для хімічного елемента Плутонію-- 239 значення критичної маси є більшим, ніж аналогічний показник для ізотопу Урану - 235.

Світових запасів урану за умови використання існуючих сьогодні технологій ядерного циклу людству вистачить приблизно на тисячу років.

Для багатьох країн світу робота атомних електростанцій є єдиним способом отримувати недорогу енергію та мати політичну незалежність.