Вікторина. § 31. Досліджуємо явище радіоактивності

Анрі Беккерель відкрив Х - промені у 1889 році

Уранові солі залишили темні плями на фотопластинці навіть тоді, коли обладнання кілька годин лежало в шухляді стола без сонячного світла

На засіданні Французької академії наук у 1896 році Беккерель відразу запропонував термін "радіоактивність" для виявленого явища

Ядра будь - яких радіоактивних елементів у сучасній науці прийнято називати радіонуклідами

Марія Склодовська - Кюрі дослідила всі відомі на той час хімічні елементи й з'ясувала, що радіоактивні властивості, крім урану, має також Торій

Полоній і Радій були першими штучними ізотопами, які подружжя Кюрі самостійно синтезувало в лабораторії, а не виділяло з мінералів

У сучасній хімії та фізиці практично кожен хімічний елемент має свій власний радіоактивний ізотоп

Склад радіоактивного випромінювання вдалося дослідити завдяки спрямуванню променів через сильне магнітне поле

Маса альфа - частинки є порівняно невеликою і приблизно дорівнює масі чотирьох електронів

Бета - частинки мають здатність рухатися зі швидкостями, які можуть сягати 99,9% від швидкості світла

Довжина хвилі гамма-променів є значно більшою за довжину хвилі рентгенівського випромінювання, що забезпечує їм низьку проникну здатність

Оскільки в результаті радіоактивного розпаду утворюються нові хімічні елементи, цей процес за аналогією називають ядерною реакцією