Відомості з синтаксису й пунктуації

а) називає того, хто звертається з мовленням;

б) виражає ставлення мовця до сказаного;

в) називає того, до кого звертаються з мовленням.

а) є головним членом речення;

б) не є членом речення;

в) є другорядним членом речення.

а) Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє.

б) Я пригорнусь до тебе піснею і явором, золотими крильми пшениці, тінявими ярами.

в) Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни.

а) Дивись там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях.

б) Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу.

в) Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

а) Засинає місто після праці під нічною ковдрою.

б) На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, між них жовтіли голівки лілей.

в) Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт.

а) Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

б) На місці собору за словами літописців було сільське поселення.

в) Погода за вікном говорить, що настала глибока холодна осінь.

а) Весь зелений степ і синє кругле небо залило промінням гарячого, золотого сонця.

б) Усе в чеканні краплі роси, земля і місяць, вишні і тополі.

в) Видатне минуле, розмаїття сьогодення, таємниче майбутнє усе підвладно розуму людини.

а) Шумлять столітні дуби, тихо шепоче очерет навколо рукотворного ставка.

б) І досі ростуть ровесники парку: дуб звичайний, тюльпанове дерево, модрина польська.

в) За легендою, колись давно в село прийшов бідний чоловік, і попросив у заможного господаря хліба.

а) невпевненість, сумнів;

б) почуття мовця у зв'язку з повідомленням;

в) джерело повідомлення.

а) вставне слово;

б) звертання;

в) узагальнювальне слово.