Відокремлений додаток

Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.
 

Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.
 

Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.
 

Ніч була темна, але тиха.

То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу.
 

Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.

У темному гаю, у зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть.

 І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.

О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!

А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.

За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

Після смачного сніданку всі, за винятком вахтових, зійшли на кригу і вишикувались.

 

 

Після смачного сніданку всі за винятком вахтових, зійшли на кригу і вишикувались.

 

 

Після смачного сніданку всі, за винятком вахтових зійшли на кригу і вишикувались.

 

 

Після смачного сніданку всі, за винятком вахтових, зійшли на кригу, і вишикувались.

Були тут старі й літні люди, та найбільше юрмилося молоді особливо школяриків.

 

 

Були тут старі й літні люди, та найбільше юрмилося молоді, особливо школяриків.

 

 

Були тут старі, й літні люди, та найбільше юрмилося молоді особливо школяриків.

 

 

Були тут старі й літні люди, та найбільше юрмилося молоді, особливо, школяриків.