Відокремлення означень, прикладок, обставик

Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.

Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.

Невідомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.

Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.

Наближається повний спеки й світла південь.

Хто це там оповитий в туман заховався за сині каштани?

Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Шумлять білим цвітом налиті сади повесні.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

Вечір морозний і зоряний надходив швидко.

Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники.

Дедалі попадалися вже сосни старі руді кострубаті.

Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.

Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.

Пропахлі тропіками поверталися до рідного краю птахи.

До рідного краю поверталися пропахлі тропіками птахи.

До рідного краю пропахлі тропіками поверталися птахи.

Пропахлі тропіками птахи поверталися до рідного краю.

Поверталися до рідного краю птахи пропахлі тропіками.

Прокидається наповнений зеленими пахощами ліс.

Олеся йде сама дорогою - легка, витончена, прудка.

Батько сидів з веслом на кормі - веселий і дужий.

Заходив тихий вечір, незмінно вогкий, кудлатий від хмар.

Засмаглі й оздоровлені покидали ми лазурове узбережжя.

Книги - морська глибина.

Всесвіт цей - акваріум планет.

Сухі гілки - це вже вінок терновий.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Сумління - річ тендітна і марка.

Фільм О. Довженка "Земля" було визнано як шедевр світового кіно.

Україна в усній народній творчості давно оспівана як хлібний край.

Я їхав в Одесу влаштовуватися на кінофабрику як режисер.

"Звенигора" в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт.

Осип Микитка як командир на вимогу ворога вийшов з натовпу бійців.

Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум’я хмар.

Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

Через мости везли важкі гармати понтонам ріжучи борти.

Над хатою піднялись у небо голуби, знаменуючи мир й благодать.

Дід прожив під сонцем коло ста літ ніколи не ховаючись у холодок.

Причаївшись у малині за смородиною я слухав бабині молитви.

Жінка йде вздовж берега поволі і трохт зігнувшись.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі, звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Хлопчики сиділи на крутому березі звісивши ноги, і, стежачи за вудочками, вели тиху розмову.

Не покидайте землі, не залишивши на ній доброго сліду.

Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.

Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає сріблясто-синє море.

Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.

Студенти мовчки стоять, милуючись зоряним небом.

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

С півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Уже смеркаючись, ми дістались моєї малої батьківщини - Канева.

Місяць плив, намагаючись утриматись на нетривких хвилях неба.