Відокремлення означень. Підготовка до ЗНО

А І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Б Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

В Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Г Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Д Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

А Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.

Б Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.

В Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.

Г Край моря сонце золотить укриті лісом гори

Д Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.

А Селища натомлено поринулі в сон спочивають у теплих обіймах ночі.

Б Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори та розходився навколо.

В Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи землею ровах.

Г Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і тішив мені очі.

Д Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке а довге.

А Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

Б На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

В Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.

Г Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.

Д З себе краплі молодик отряс добре втерся хмаркою пухнатою і увесь порожевілий враз завис над хатою.

А Наближається повний спеки й світла південь.

Б Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

В Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Г Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.

Д Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

А Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.

Б Птиці кричать уночі десь у високості невидимі летять вони над хатою.

В Був вечір свіжий запашний після довгої задушливої спеки.

Г Волохатий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над чебрецем.

Д Обмерзла й знесилена вона зупинила біля кам’яниці коня й кинула йому під ноги сіна.

А Небо розгорнуло намет свій синій широкий глибокий!

Б А я самотній уночі ще довго в вогнище дивився.

В Понад самим кюветом виструнчились гінкі стебла однакові незліченні як солдати.

Г Музика бадьора чарівна полинула через шкільне подвір’я.

Д І втомивсь я одинокий на самій дорозі.

А Вечір морозний і зоряний надходив швидко.

Б Небо ясне й бірюзове рідко бачили мандрівники.

В Дедалі попадалися вже сосни старі руді кострубаті.

Г Сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.

Д Ближче до старезного лісу чорного густого ставало сумно.

А Прийшла пора свята й благословенна.

Б Море безкрає таємниче десь зливається з небом.

В У кімнату просочується сонячне світло тепле спокійне.

Г Іде гроза дзвінка і кучерява садам замлілі руки цілувать.

Д На річку вже налягла ніч суха й тепла своїм чорним покривалом.

А В обличчя вдарив свіжий день пізньої осені з веселим холодком з
терпким подихом голих скверів з неласкавим сонцем.

Б Потім він танцював зі схожою на гречанку дівчиною з довгими косами у білій сукні на високих підборах.

В Подали чудовий торт з вишнями й горішками по біло-рожевому кремі з шоколадом по краях.

Г Невтомний розум людини втілений у корисний труд окрилює її й наповнює життя світлом.

Д Брянський з туго перетягнутим станом з білявою чуприною стоїть облитий сонцем.

А Вона в сльозах і печалі не могла дочекатись синів.

Б А він з прекрасним голосом і абсолютним слухом став інженером-геологом.

В Нам випала завидна роль бути біля джерела оновлення життя

Г У сатиновій сорочці в полотняних штанях він прийшов сюди з дружиною.

Д Вагони обліпили фронтовики в сірих шинелях фуфайках гімнастерках.

А Уже під захід сонця лелека натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

Б Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий поринув у солодкий сон.

В Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й обважнілий, поринув у солодкий сон,

Г Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда й, обважнілий, поринув у солодкий сон.

Д Уже під захід сонця лелека, натомлений за день, повернувся до свого гнізда, й, обважнілий, поринув у солодкий сон.