Відокремлення додатків і обставин. Підготовка до ЗНО

А Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерням в рідній бороні.

Б Розминаючи сизий полин у долоні, роси юності спогадом п’ю.

В До серця доторкнулася весна, ота жіноча, ніжно-лебедина.

Г Усі, за винятком Андрія, прийшли того вечора на збори.

Д Ніч була темна, але тиха.

А То пилок, то сніги, то сльота партизанську вкривають дорогу.

Б Крім знання, тут потрібна інтуїція, дар передбачення, дар ясновидця.

В У темному гаю, у зеленій діброві, на припоні коні отаву скубуть.

Г Щовесни, як і інші дерева, яблуня своїм цвітом цілується з бджолами.

Д І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю.

А Хлопець стріляв швидко, хоча й неточно.

Б О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні!

В Край шляху, у долинці, догорає вогнище.

Г А там, надворі, іде дощ, готується до виступу веселка.

Д За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

А Не читай лежачи!

Б Погомонівши молодята пішли з садка.

В Деякий час усі сиділи задумавшись.

Г Якби хліб та одежа то їв би козак лежа.

Д Ідуть дівчата в поле жати та знай співають ідучи.

А Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

Б Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи.

В Із вирію летять курличучи ключі.

Г Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Д Чорна качка тримається на воді розпластавшись.

А Усміхнувшись сонце вмить висушило росу.

Б Не оравши й не сіявши не будеш хліба їсти.

В Ворог під Калинівкою тікав не оглядаючись.

Г Обганяючи Задорожиий наддає швидкості.

Д Красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі

А Розбудовуючись Київ зумів лишити живу природу найбільшою своєю окрасою.

Б Собака теж зробився веселий і покрутившись знехотя потюпав геть.

В Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли.

Г Ні півслова все мовчит ь і насупившись сидить.

Д Артем здебільшого говорить не поспішаючи.

А Не подумавши й кілочка не затешеш.

Б Спочиваючи бійці славну пісню співають.

В Прощаючись Радченко поглядає в бік Дніпра.

Г Стоїть замислившись стара груша в саду!

Д Затихаючи десь за ланами гомонів грім.

А Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.

Б Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.

В Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум’я хмар.

Г Дівчина все ще стоїть заломивши руки.

Д Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.

А Забувши сміх ми слухали нового вчителя схилившись на парти.

Б Ми сидимо під кручею поклавши вудочки на хиткі рогачики і гомонимо.

В Уже за Лебединським лісом вороги бігли не чуючи ніг.

Г Мокрий сніг легко падаючи як цвіт вишні від вітру лягав на землю.

Д Весело фиркаючи машина вирвалася на пагорок помчала у видолинок.

А Густі лози високі комиші укривши долину чорніють таємничо повиті сріблястим туманом.

Б Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.

В При самій дорозі помітивши старезну грушу всю вкриту сметанкою весняного цвіту пан обозний наказав спинитись.

Г Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.

Д Не можна було пройти мимо не замилувавшись заворожливим фонтаном серед ставу.

А То запахи осінніх хризантем змішавшись з димом розірвуть нам груди.

Б Вжахнулася сарна й щезла в гущині лишивши зелені сліди на синій від роси траві.

В Гребінка любив своє рідне село й живучи в столиці ніколи про нього не забував.

Г Паром плив перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.

Д У тилу в військовім лихолітті люди працювали не покладаючи рук.