Відокремлені уточнювальні члени речення

О, незабутні ви дороги не заростати вам повік...

Полювання як ви потім побачите потребує чимало часу.

Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ на поліські болота

Поле зоране весною має святковий вид

Ходив він трохи ніби присідаючи як на сіні

Ремонт доведеться робити своїми силами до того ж негайно

Сиве волосся спадало кружком по-козацьки.

Час від часу дзвонив телефон безперестанку тріщала друкарська машинка.

Вдалині, між телеграфними стовпами, мріли рожеві крейдяні гори.

Голоси під липами тепер звучали м'якше, по-вечірньому.

Стежечка повела їх угору, між піщані кучугури.

Улітку, в спраглому небі, гойдається вітер одвічних лип.

Незважаючи на тверде дно перейти річку вбрід було важко.

Командир Пархоменко зупинив засапаного Орлика під кущем верб.

Туманом і сирістю потягло справа де протікала річка.

Тут на узліссі розкіш була вітрові.

За свідченнями всіх переказів і легенд колись тут, на нашому острові, стояла деякий час Запорізька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво.

За свідченнями всіх переказів і легенд, колись тут на нашому острові, стояла деякий час Запорізька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво.

За свідченнями всіх переказів і легенд, колись тут на нашому острові стояла деякий час Запорізька Січ, вирувало хоробре, веселе козацтво.

За свідченнями всіх переказів і легенд, колись тут, на нашому острові, стояла деякий час Запорізька Січ, вирувало хоробре веселе козацтво.

Зимовими вечорами сидячи за прядкою чи ткацьким верстатом вона співала тихо й сумно ніби в піснях розмовляла сама з собою.

У жнива у день жаркий після косовиці ми збирали колоски стиглої пшениці.

Часом я засинав ще до вечері дивлячись на зорі ...

Ладен йти до школи хоч і сьогодні.

А під лісом, край дороги либонь, курінь мріє...

А під лісом, край дороги, либонь курінь мріє...

А під лісом край дороги, либонь, курінь мріє...

А під лісом, край дороги, либонь, курінь мріє...

А віддалеки з села дівоча пісня долітає

Від берега під вербами вода була наче зеленава.

Серед ночі в степу не сплять лише гризуни.

За містом біля соснового лісу збудували готельний комплекс.

За шофера ми поставили тракториста Серьогу, на прізвище Стах.

Густі, непрохідні ліси закривали весь простір, окрім високих полонин.

Люблю всі пори року, особливо літо.

Книги за старих часів, тобто в ХVII-XVIIIстоліттях, продавалися перш за все в друкарнях.

будь-який член речення, але найчастіше - обставина місця й часу.

додаток, означення, обставина

тільки обставина

обставина місця, часу та способу дії

непоширені та поширені

прості, складні та складені

прості та складні

ускладнені та неускладнені

На краю великого міста у кривобокій хаті сидять троє...

Там далеко на Вкраїні сяє сонечко ясне.

Десь далеко за темною смугою лісу обізвався грім.

Під липою над самим джерелом стояв чотиригранний камінь.

Живуть там довкола маминої й батькової хати вітри і птахи і сонце і земля твоя і твій рід і твої перші кроки.

Приїжджі археологи знайшли на острові рештки козацьких доменних печей.

В Україні на початку червня достигають вишні.

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

отут

у Закарпатті

лісів

пил

Внизу десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів.

На околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор.

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

Сонця на землі видно не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими.

або калачики;

попід парканом;

милуючи людське око;

висаджені бабусею.